Аксіологічні функції зоонімів у фразеологізмах перської мови

Аксіологічні функції зоонімів у фразеологізмах перської мови

Аксіологічні функції зоонімів у фразеологізмах перської мови

Вступ

Люди завжди намагалися пізнати особливості буття та життя інших народів. Один з шляхів такого пізнання прослідковується через мову, тобто через фразеологію. Щоб визначити в чому полягає національна своєрідність фразеологізмів, потрібно володіти знаннями особливостей багатьох сторін життя народу. Кожна мова має оригінальну фразеологію, що повязана з неповторністю побуту, звичаїв, культури та й загалом ментальності народу. У фразеології ще більшою мірою, ніж у лексиці, відображено національну картину світу.

Фразеологія є найбільш яскравим і своєрідним засобом вираження думки і передачі стилістичних нюансів будь-якої мови. Закономірності утворення стійких сполучень і їх значень складають специфічну особливість кожної мови. Фразеологізми глибоко проникли в перську мову і тісно повзані з елементами різних рівнів, що при відсутності досліджень з різних проблем фразеологічної системи мови негативно позначається на вивченні інших областей мови, в тому числі лексики, морфологічного та синтаксичного ладу [10:4].

Зоонімічна символіка у фразеології становить одну із сфер, у якій яскраво виявляється специфіка мовної картини світу того чи іншого народу, тому фразеологізми з компонентом зоонімом виявляють систему етнічно-зумовлених асоціацій та оцінок.

Актуальність дослідження полягає у тому, що для сучасних лінгвістичних досліджень характерні пошуки національної специфіки кожної мови, а фразеологічні одиниці — це саме ті засоби, які відображають національну картину світу. Перські фразеологізми з компонентом зоонімом виражають емоційно-оціночне ставлення до навколишньої дійсності і розкривають уявлення народу про світ, про його специфічні особливості та відображають всю складність та багатогранність перської мови.

Мета дослідження — визначити аксіологічні функції перських фразеологізмів з тваринними номінаціями на позначення людини.

Основні завдання дослідження:

1.Висвітлити теоретичні засади дослідження фразеологізмів перської мови;

2.Зясувати наскільки значення зоонімів може впливати на загальне значення фразеологічної одиниці;

3.Порівняти людину з обєктами тваринного світу;

.Подати тематичну класифікацію перських фразеологізмів з компонентом зоонімом

Обєкт дослідження — фразеологізми перської мови, в стуктурі яких присутні тваринні номінації.

Предмет дослідження — аксіологічні функції зоонімів як компонентів фразеологічних одиниць.

Методи дослідження: описовий метод, за допомогою якого здійснена класифікація перських фразеологізмів з компонентом зоонімом;

Джерела дослідження — фразеологічні словники перської мови [2,11]

Матеріал дослідження — 102 фразеологічні одиницівиділені із словників методом суцільної вибірки

Практичне значення дослідження полягає в тому, що дані, отримані в результаті дослідження, можуть бути використані при викладанні перської мови та спецкурсів, а також при укладанні фразеологічних словників.

1. Теоретичні засади дослідження фразеологізмів перської мови

1.1Прислівя та приказки як фразеологічні одиниці

Фразеологія — сукупність фразеологізмів даної мови; розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови [4:241]. Вона містить у своєму складу різні за ступенем стійкості словосполучення і речення, які характеризуються постійністю лексичного складу і структури, цілісністю загального значення і відтворюваністю в якості готових мовних одиниць [10:7].

Фразеологізми — стійкі словосполучення, які не створюються в мовленні подібно до вільних словосполучень, а відтворюються: якщо мовцеві необхідно вжити фразеологізм, то він його вилучає, як і слово, в готовому вигляді зі свого фразеологічного запасу, а не будує його заново. Фразеологізм — відтворювана одиниця мови з двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом і структурою [4:241-242].

Стійкі сполучення в перській мові настільки різноманітні у структурному, семантичному та стилістичному плані, що будь-яка систематизація чи класифікація буде умовною [6:176]. Фразеологічний матеріал перської мови можна класифікувати за різними ознаками: за граматичною організацією компонентів і їх семантичних відношень; за образно-стилістичними функціями фразеологічних одиниць; за походженням тощо [10:36].

Найважливішим є поділ на афористичні фразеологізми та власне фразеологізми. До першої групи належать прислівя, літературні варіанти прислівїв (сентенції, афоризми), крилаті вирази. Вони вирізняються експресивністю, емоційністю, а особливо своєю повчальною функцією. До другої — стійкі сполучення, тобто фразеологізми, які виступають еквівалентами слів та виконують номінативну функцію. Вони характеризуються більшою різноманітністю структури, семантики та стилістичного використання, ніж афористичні фразеологізми [6:177].

В основі іншої класифікації фразеологізмів лежить їх синтаксична будова, тому і виділяються наступні типи: фразеологізми, які мають структуру словосполучень та структуру речень. Ця класифікація показує структурні різновиди фразеологічних одиниць та основні їхні функції. В основі фразеологізмів із структурою словосполучень лежить стрижневе слово. Залежно від того, до якого граматичного класу належить це слово, фразеологізми-словосполучення поділяються на іменні, дієслівні та союзні. До фразеологічних одиниць із структурою речень належать поєднання слів, які мають предикативний характер [10:37]. В перській мові стійкі поєднання такого роду досить поширені, тому немає ніяких підстав виключати їх із фразеологічного складу мови [10:21].

У звязку з розглядом стійких речень як одного із структурних типів фразеології постає питання віднесення прислівїв та приказок до її складу. Це питання давним-давно є предметом жвавих дискусій між фразеологами. Супротивниками цього є вчені, які вважають, що повноцінними фразеологічними одиницями можуть бути тільки фразеологізми із структурою словосполучень, що виконують номінативну функцію. Усі стійкі утворення, які не є номінативними одиницями, виключають із складу фразеології. Проте, більшість вчених вважають, що стійкі за своєю структурою і значенням речення складають невідємну частину фразеології. До фразеологічних одиниць цього типу належать прислівя та приказки, а також інші різновиди фразеологізмів, які мають структуру речень [10:240].

Так, М. Шакі не вважає прислівя і приказки частиною фразеології, хоча вказує у них наступні фразеологічні риси: а) стійкість лексичного складу; б) сенс прислів’їв і приказок має алегоричний характер і традиційно стійкий; в) відтворюваність в мові як готові одиниці [10:241].

Ф. І. Зульфігарова розглядає прислівя і приказки як частину фразеології, оскільки вони мають багато спільного з різновидами фразеологічних одиниць. Проте, вона вказує і на відмінні риси: а)ідіоми заміняються словом-еквівалентом, уживаним у прямому значенні, а прислів’я не можуть мати такої заміни; б) ідіоми можуть мати форму інфінітивних сполучень, тоді як прислівя і приказки у формі інфінітива не вживаються [10:242].

Прислівя і приказки тісно повязані із життям народу, адже їх зміст відображає і фіксує різноманітні явища цього життя, побут, трудову діяльність, спостереження над природою, домашніми тваринами, соціальні відносини між людьми та інше. Вони найяскравіше свідчать про спосіб мислення, етнопсихологічні особливості та історично-культурний досвід народу.

Перські прислівя та приказки вперше зафіксовані як самостійні твори в тлумачних словниках, що почали складатися в Ірані ще в XI ст. З XVI ст. перську народну мудрість починають збирати в окремі збірники. Найкращий і найповніший збірник перських і таджицьких паремій — «Приказки і афоризми», який вийшов у Тегерані 1931 року в чотирьох томах. Уклав його іранський учений Алі Акбар Деххода. Цей звід містить 50 тисяч прислівїв, приказок та афоризмів. Основою цього збірника є літературні зразки, взяті з класичної персько-таджицької літератури, і тільки три тисячі з них записані з народних уст [5:17].

Повязуючись своїми структурно-семантичними особливостями з фразеологічним складом перської мови, вони володіють великою самостійністю. Незважаючи на зовнішню простоту, прислівя і приказки являють собою внутрішньо-складні утворення. «З одного боку це явища мови, які подібні до звичайних фразеологізмів, з другого — логічні одиниці, з третього — художні мініатюри, які відображають факти живої дійсності» [10:241].

Як і фразеологічі одиниці інших типів, прислівя та приказки характеризуються стійкістю свого значення. Більшість з них за своїм значенням двосторонні: з одного боку вони не відриваються від прямого сенсу висловлювання, що випливає безпосередньо із значень слів; з іншого — характеризуються переносним значенням, що не відповідає значенню слова. Пряме і переносне значення співіснують у одному і тому ж прислівї. При цьому головну роль відіграє переносне значення, що визначає характер функціонування прислівя у мові. Зазвичай вони мають одне переносне значення. При перекладі на іншу мову це значення служить основою для підбору відповідного прислівя на тій мові, на яку воно перекладається. Порівняно невелика кількість перських прислівїв не мають переносного значення і вживаються у прямому, що випливає із значень компонентів.

Отже, прислівя та приказки розглядаються як обєкт фразеології з таких причин:

.Прислівя та приказки, як і власне фраземи, є народними джерелами мудрості, що у більшості випадків не мають автора;

.Прислівя та приказки поділяються на тематичні групи за ідеографічним принципом;

.Багато фразеологізмів є скороченими варіантами прислівїв;

.Структура фразем та паремій є стійкою, хоча в їх складі можливі певні варіації

Під впливом робіт В.В. Виноградова в перській мові виділяють три типи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення. До першого і другого типу відносяться ідіоматичні фразеологізми, які подібні за своє експресивністю, емоційною спрямованістю, проте, різні з точки зору семантичної умотивованості. Фразеологічні сполучення складають багаточисленну групу перської фразеології. До них належить велика кількість дієслівних, іменних, прислівникових та інших відтворюваних сполучень. Сюди можна віднести фразеологізми, один з компонентів яких виступає у переносному значенні [6:185-187]. Погляди В.В. Виноградова в області фразеології викликали критичні зауваження зі сторін інших вчених про те, що він не мав єдиного принципу класифікації фразеологічних одиниць. Фразеологічні зрощення та єдності відділяються один від одного за ознакою умотивованості фразеологічної одиниці, а фразеологічні сполучення — за ознакою обмеженості сполучення слова.

До фразеологічного складу перської мови належать також складові терміни та модельовані утворення. Складові терміни, як типові фразеологічні одиниці, володіють необхідними фразеологічними особливостями: стійкістю лексичного складу, стійкістю і цілісністю загального значення, стійкістю синтаксичної структури. Всі ці властивості забезпечують складовим термінам відтворюваність в якості готових одиниць [10:22]. В сучасній перській мові модельовані утворення представлені різноманітними типами стійких сполучень слів. Вони характеризуються цілісністю і стійкістю граматичного значення, стійкістю синтаксичної структури [10:24].

Завдяки семантичним відношенням між лексемами, які утворюють фразеологізми, виділяють три види фразеологічного значення: немотивоване, частково мотивоване та мотивоване. Під немотивованим розуміємо таке фразеологічне значення, при якому цілісність значення фразеологічної одиниці не випливає із суми значень складових компонентів і не створюється в результаті часткової зміни цих значень. Частково мотивоване значення характеризується тим, що один із компонентів фразеологічної одиниці втрачає лексичне значення, піддається переосмисленню, а інший компонент зберігає своє реальне значення. До одиниць з немотивованим або частково мотивованим значенням належать фразеологізми з образним, метафоричним значенням. Переважно метафоричність виникає завдяки можливості вживання тих самих слів у складі аналогічних за структурою вільних словосполучень. Сферою вживання і яскравою образністю характеризуються поетичні фразеологізми — особливі, метафоричні звороти, які мають стійкий характер, вони набули великого поширення в поезії. Образне значення не належить всім фразеологічним одиницям з немотивованим або частково мотивованим значенням: частина фразеологізмів повністю його втратила і виконує у мовленні номінативну або комунікативну функцію, а інші взагалі його не мали [10:35]. Для мотивованого значення характерне те, що компоненти не втрачають свого лексичного значення та утворюють структурно-семантичну єдність [10:30-31].

Отже, фразеологія — розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови, а фразеологізм — відтворювана одиниця мови з двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом і структурою. Серед фразеологізмів перської мови важливе місце займають прислівя та приказки, зміст яких відображає і фіксує життя народу.

1.2Аксіологічна категорія оцінки

прислівя аксіологічний зоонім фразеологізм

Серед сучасних лінгвістичних студій активізуються дослідження проблем переробки інформації про зовнішній світ, що орієнтує людину на побудову особливої картини світу, яка складає основу для її раціональної і осмисленої поведінки у навколишньому просторі. Кожна людина сприймає і усвідомлює світ за допомогою органів чуття і вже на цій основі створює систему уявлень про світ, пропускає її через свою свідомість, дає їм свою оцінку, і, осмисливши результати свого сприйняття, передає їх іншим людям за допомогою мови. Мова є основоположним, найважливішим джерелом знань не тільки про навколишню дійсність, але і про самого себе, а також про свого носія. Усе, що люди роблять у світі здійснюється за допомогою мови. Мова призначена для спілкування та для того, щоб бути засобом обміну інформацією та її накопичення. А це є завданням комунікації, суть якої полягає у передачі та отриманні думок про об’єкти навколишньої дійсності[16].

Аксіологічна категорія оцінки є результатом оцінної діяльності мовця і має обєктивно-субєктивний характер, оскільки, з одного боку, базується на цінності предмета чи явища, а з іншого — ця цінність зумовлена індивідуальними особливостями сприйняття предметів чи явищ і знаходить своє відображення у розрізненні схвалення / несхвалення мовцем обєкта оцінки[15].

Сучасне мовознавство розвивається в антропоцентричному напрямі, вивчаючи звязок мови з мисленням людини, її емоційним світом, загальнолюдськими та національно-культурними цінностями. Розвиток антропоцентризму в лінгвістиці сприяв становленню нового наукового напрямку — лінгвістичної аксіології, що вивчає систему цінностей етносу і способи її репрезентації в мові і культурному континуумі. Людина, вступаючи в різноманітні відношення зі світом, пізнає, оцінює і практично перетворює його. Саме аксіологія вивчає оцінне відношення людини до світу, адже це наука про природу духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв’язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини[16].

Оцінка — це така думка про предмет, яка виражає його характеристику з огляду на категорії цінності, а цінність — це будь-який предмет певного зацікавлення, бажання, прагнення тощо. Поняття цінності всеохопне: людина оцінює все, що було, є та буде. Аксіологія — одна з фундаментальних проблем гуманітарного і соціально-наукового пізнання, оскільки аналіз цінностей входить як аксіологічний компонент не тільки у філософські, але й соціологічні, психологічні, лінгвістичні та інші концепти[18].

Категорія оцінки — складна і багатогранна, саме тому її вивчення в філософському та психологічному аспектах дає поштовх і для мовознавчих досліджень. Вона має розгалужену мережу спеціальних і неспеціальних форм мовного вираження, тому не існує ізольовано, а входить до системи структурно-семантичних і функціональних категорій мови. Оцінка передбачає наявність у мові такої думки про денотат, яка виражає його характеристику з огляду на категорії цінності. У лексиці оцінка обєктів виражається через семантику слів і словосполучень, адже вони не тільки мають граматичне та лексичне значення, але й одночасно виражають оцінку субєкта. Отже, оцінка, тобто аксіологічне значення, входить до складу семантичної структури лексичної одиниці і є оцінним компонентом семантики слова чи словосполучення[17].

Оцінні значення можуть виникати в результаті перенесення найменування на основі диференціюючої, асоціативної ознаки та на основі стереотипів. Людина оцінює предмети і живі істоти в залежності від їх корисності, придатності. Оцінка може визначатися і субєктивним смаком, і громадською думкою, вона також залежить від національних особливостей сприйняття навколишнього світу. Оцінюючи те чи інше явище, що виступає носієм цінності, людина встановлює його значущість, тобто відповідність чи невідповідність своїм інтересам, смакам, уподобанням і т. п. Залежно від міри відповідності/невідповідності оцінка може виражатися в різних формах — схвалення або осуду, згоди або критики, симпатії або антипатії, любові або ненависті тощо. У найзагальнішому вигляді ціннісні властивості речей і явищ позначаються категоріями «добро — зло», «корисність — шкідливість», «краса — потворність» і т. п. Поняття цінності співвідносне з такими поняттями, як «значущість», «корисність» або «шкідливість» [14].

Саме прислів’я та приказки мають на меті оцінити якості людини за допомогою її порівняння з предметом, що має позитивні або негативні властивості. В якості предмета порівняння можуть виступати різні об’єкти живої або неживої природи. Сам факт позначення людини через її порівняння з твариною створює образну номінацію. Народні прислів’я та приказки ще здавна сформували у свідомості людей відношення до об’єктів живої або неживої природи через їх порівняння з людьми. Тому переносно-образне значення тварина — людина сформувалося протягом багатьох років.

Отже, людина, пізнаючи світ, оцінює і перетворює його. А оцінні відношення людини до світу вивчає аксіологія — наука про природу духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв’язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини.

2. Аксіологічні функції перських фразеологізмів з компонентом зоонімом

2.1 Тематична класифікація перських фразеологізмів з компонентом зоонімом

Відображення природи, зокрема її тваринного світу, належить до давніх часів, коли людина вважала себе її частиною, а саму природу персоніфікувала, тобто наділяла її рисами, які притаманні людині. Тому у свідомості різних культур і народів сформувалися свої уявлення про представників флори і фауни, які представлені у народній творчості, а саме у казках, прислівях та приказках тощо. Так і з’явилися фразеологічні одиниці, до складу яких входять назви тварин, яким притаманні людські якості — працьовитість, вірність, хитрість та ін.

Тварини відіграють важливу роль в житті кожної людини. Ще з давніх часів люди обожнювали і використовували тварин, наприклад, приносячи їх у жертву. Людина ніколи не обходилася без тварин, вони перебувають у тісній взаємодії, адже тварини — невідємна частина людства. Тварин з давніх часів вважали супутниками людини: вони давали їжу, захищали, були друзями або, навпаки, наводили своїм виглядом жах. У кожного народу були свої священні тварини, яким поклонялися, яких ретельно оберігали. Значна роль тварин у картині світу відображається в мовній картині світу. Зоонімічна символіка у фразеології становить одну із сфер, у якій яскраво виявляється специфіка мовної картини світу того чи іншого народу.

Фразеологічні одиниці з тваринними номінаціями розкривають схожість між обєктами предметного(тваринного) світу та непредметного світу людських почуттів та емоцій, виявляють систему етнічно-зумовлених асоціацій та оцінок. Царство тварин — невідємна частина реального світу, виступає могутнім фактором створення образної картини світу. Вони являють собою цінний матеріал як для вивчення особливостей зооморфної метафори, так і для дослідження конотативних значень. На особливу увагу заслуговує характеристика оцінно-експресивної метафори. Завдяки своїй природі оцінно-експресивна метафора здатна породжувати стереотипи — національно-культурні уявлення (образи), що відіграють величезну роль у продукуванні мовою вторинного символічного простору[15].

Так, образ собаки в міфології іранців має дуже давню історію. У зороастрійців собака — це свята істота, яка по-святості знаходиться одразу після людини. Годівля собаки має велике значення: їжа, дана собаці, призначається для душ померлих. Для виконання похоронних обрядів у зороастризмі використовують білих чотириоких собак, адже чотириокість — здатність собак бачити саму смерть, із чим повязаний ритуал «сагдід», коли собака своїм поглядом проганяє від мертвого тіла девів. Дві собаки оберігають міст Чінват, що веде у інший світ [1:320]. Негативне ставлення до собаки як до нечистої тварини пропаговане офіційним ісламом:

سگ نازی آباد است نه خودی سرش می شود نه دیگانه [sag-e-nâzi âbâd âst na xudi saraڑ mi ڑovad na digâne] — «يàç³éٌüêà ٌîلàêà ي³ ٌâî؟ُ, ي³ ÷َوèُ يه âï³çيà؛» — ïًî لهçٌîâ³ٌيَ ë‏نèيَ, ےêà âًٍàٍèëà ٌîًîى ³ ي³êîمî يه âèçيà؛ [2:329];

مثل سگ پایی همه را گرفتن [mesl-e-sag pâyi hame râ gereftan] — «ےê ٌîلàêà, ُàïàٍè âٌ³ُ çà يîمَ» — لٍَè مًَل³ےيîى, ëèُîٌëîâîى [2:329];

مثل سگ پشیمان شد [mesl-e-sag paڑimân ڑod] — «êàےٍèٌے ےê ٌîلàêà» — ïًî يهùèًه êàےٍٍے [2:329];

پوست سگ بروی ˜شیده [pust-e-sag be ruy kaڑide] — «ٌîلà÷َ ّêًََ يà ëèِه îنےميَâ» — ïًî ï³نëèُ ë‏نهé [2:329];

سگ حسن دله [sag-e-hasan dele] — «ëهنàùà ٌîلàêà» − 1) ïٌٍََي, يهًîلà 2) ë‏نèيà, ےêà ïُà؛ ي³ٌ يه â ٌâî؟ ٌïًàâè [11:51];

سگ روسیاه [sag-e-ru siyâh] — «çمàيüلëهيà ٌîلàêà» − مً³ّيèê, â³ًîâ³نٌٍَïيèê [11:51];

سگ هرزه مرض [sag-e-harze maraz] — «لهçêîًèٌëèâà ٌîلàêà» − مًَل³ےي, يàُàلà [11:51];

با سگ بجوال رفتن [bâ sag be javâl raftan] — «ٌïهًه÷àٍèٌے ç ٌîلàêî‏» − ٌïهًه÷àٍèٌے ç لàç³êî‏, ïٌٍَîٌëîâîى [11:51]

دًîٍه, ٌë³نè نàâيüîمî ّàيَâàييے ِ³؛؟ ٍâàًèيè ïًîنîâوَâàëè çلهً³مàٍèٌے. ا îنيîمî لîêَ, êîëè ٌîلàêà ÷àٌٍî ô³مًََâàëà ےê â³ًيèé ٌَïٍَيèê ٌâےٍîمî, à ç ³يّîمî — â ً³çيîىàي³ٍيèُ يàًîنيèُ îلًےنàُ îُîًîييî؟ ٍà ë³êَâàëüيî؟ ىàم³؟ [1:321]:

رخم سر سگ سگ ˜ند علاج [raxm-e-sag sag konad alâj] — «ًàيَ يà مîëîâ³ ٌîلàêè âèë³êَ؛ ٍ³ëüêè ٌîلàêà» — â نàâي³ ÷àٌè ِ ٍâàًèيَ âèêîًèٌٍîâَâàëè نëے ë³êَâàييے. آ ²ًàي³ ًàيè ٌîلàêè çàوèâà‏ٍü ٍ³ëüêè ٍîن³, êîëè ؟ُ çëèوه ³يّà ٌîلàêà [2:329].

حà ïهًّèé ïîمëےن, îلًàç ê³ّêè àٌîِ³‏؛ٍüٌے ٍ³ëüêè ç ïîçèٍèâيèى çيà÷هييےى, àنوه â ³ٌëàى³ âîيè نَوه ّàيَ‏ٍüٌے, îٌê³ëüêè îنيà ç يèُ, يà ³ىے جَهççà, وèëà â ٌàىîمî ïًîًîêà جَُàىىهنà. آ ïàىےٍü ïًî يه؟ âٌ³ى ê³ّêàى لَâ نîçâîëهيèé â³ëüيèé âُ³ن َ ىه÷هٍü. زàêîو َلèâٌٍâî ê³ّêè ââàوàëîٌے ٌهًéîçيèى çëî÷èيîى, ïًèً³âي‏âàëîٌے نî َلèâٌٍâà ë‏نèيè. دًîٍه, َ ى³ôîëîم³؟ ³ًàيِ³â ِے ٍâàًèيà âèًàوà؛ ل³ëüّه يهمàٍèâيه çيà÷هييے. حàïًèêëàن:

مثل گربه [mesl-e-gorbe] — «ےê ê³ٍ» — ïًî يهâنے÷يَ ë‏نèيَ [2:438];

گربه عابد [gorbe-e-abed] — «لëàمî÷هٌٍèâà ê³ّêà» — ëèِهى³ً [11:387];

آهسته بروی آهسته بیا ˜ه گربه شاخت نزند [âhaste be ravi âhaste biya ke gorbe be ًâxat na zanad] — «ٍèُî ³نè, ٍèُî ïًèُîنü, ùîل ê³ّêà يه âنàًèëà ٍهله ًîمàىè» — َ ٌâî؟ُ ٌïًàâàُ لَنü îلهًهويèé ³ îلà÷يèé;

گربه به دنبه افتاد، سگ به س˜نبه افتاد [gorbe be dombe âftâd, sag be sakmobe âftâd] — «ê³ّêà êèنà؛ٍüٌے يà ٌàëî, ٌîلàêà — يà ٍهëüلََُ» — ïًî يهيàوهًëèâَ ³ ïîوàنëèâَ ë‏نèيَ [2:438];

گربه رقصاندن [gorbe-e-raqsândan] — «ٍàيِ‏‏÷à ê³ّêà» − ُèًٍَâàٍè [11:387];

گربه را از هر طرف بالا بیندازی چهار دست و پا پایین می آید [gorbe râ âz har taraf bâlâ bindâzi èahâr dast-î-pâ pâyin mi âyad] — «ےê يه ï³نêèيü ê³ّêَ, âîيà ïًèçهىëèٍüٌے يà 4 ëàïè» — ïًî ٌïًèٍيèُ ë‏نهé, ےê³ ٍâهًنî نîًٍèىَ‏ٍüٌے ٌâî؛؟ ىîًàë³

تîيîٍàِ³؟ çîîي³ى³â êîًîâà ٍà لèê ٍàêîو ïîâèيي³ لٍَè ëèّه ïîçèٍèâيèىè, àنوه َ لàمàٍüîُ ٌُ³نيèُ يàًîن³â âîيè ââàوà‏ٍüٌے ٌâےùهييèىè. ءèê³â ³ êîً³â îلهً³مàëè ³ ّàيَâàëè, à ؟ُ âلèâٌٍâî ïًèً³âي‏âàëîٌے نî يàéًٌٍàّي³ّîمî çëî÷èيَ. س رٍàًîنàâيüîىَ ²ًàي³ ïهًّèىè ٍâîً³ييےىè ہًَُà جàçنè لَëè نâà لèêà — ل³ëèé ٍà ٌے‏÷èé, ïهًّà ë‏نèيà ³ ïهًّà ًîٌëèيà. د³ٌëے ٌىهًٍ³ لèêà çàëèّàëàٌے éîمî نَّà, نî ےêî؟ çâهًٍàëèٌے نëے ٍîمî, ùîل ïàٌîâèùà ٌٍàâàëè ٌèٍèىè. ؤَّà لèêà ٍàêîو êàًàëà âèييîمî ³ â³نيîâë‏âàëà ٌïًàâهنëèâ³ٌٍü[19]. دًîٍه, َ ïهًٌüê³é ىîâ³ ِ³ ٍâàًèيè يàلَâà‏ٍü êîيîٍàِ³؟ نًَîٌٍ³ ٍà ٍَïîٌٍ³. حàïًèêëàن:

مثل گاو [mesl-e-gâv] — «ےê êîًîâà» — نًَيèé, ٍَïèé [2:435];

تپاله گاو است نه بو دارد نه سو [tapâle-e-gâv âst na bu dârad na su] — «êîًîâے÷èé مي³é ي³ çàïàَُ, ي³ ُàًàêٍهًيèُ âëàٌٍèâîٌٍêé» — ïًî يهِ³êàâَ ë‏نèيَ, «ي³ ًèلà, ي³ ىےٌî» [2:435];

گاو بی شاح و دم [gâv-e-bi ًâh-o-dam] — «êîًîâà لهç ًîم³â ³ ُâîٌٍà» — ÷َنîâèٌüêî [2:435];

گاو نه من شیر [gâv-e — noh man ڑir] — «êîًîâà, ےêà نà؛ نهâےٍü ىàي³â ىîëîêà, àëه َ ê³يِ³ ïهًهêèنà؛ ٌَه ِه ىîëîêî» — ïًî ë‏نèيَ, ےêà îنيèى ىàُîى çâîنèٍü يàي³âهِü ٌَ³ ٌâî؟ ٌïًàâè [2:435];

مثل گاو پیشانی سفید [mesl-e-gâv piًâni-e-sefid] — «ےê لèê ç ل³ëî‏ ى³ٍêî‏ يà ëîل³» — «ےê ل³ëà âîًîيà» [11:382]

خلًàç ïٍàُà, ےê îني³؛؟ ç îٌيîâيèُ ïًèًîني³ُ ٌٍèُ³é — يهلà, َ ى³ôîëîم³؟ ³ًàيِ³â ىà؛ ٍèٌے÷îë³ٍي‏ ³ٌٍîً³‏. زàê, ï³âهيü — «ïهًٌüêèé ïٍàُ» نàâيüîمًهِüêî؟ ë³ٍهًàًٍَè, ّàيَâàâٌے â نàâيüîىَ ²ًàي³ ےê ٌَïٍَيèê لîمà رًàîّ³, âîًîم نهâ³â, ùî ٌâî؟ى ٌï³âîى çىََّâàâ ؟ُ نî âٍه÷³. د³âهيü ÷è âîًîي — ïîٌٍ³éي³ ٌَïٍَيèêè ٌîيِے ج³ًٍè. دٍàُ ٍàêîو ÷àٌٍî âèٌٍَïà؛ â ٍهêٌٍàُ ہâهٌٍè ےê ³ïîٌٍàٌü لîمà â³éيè[19]. خنيàê, îلًàç ï³âيے َ ïهًٌüê³é ىîâ³ àٌîِ³‏؛ٍüٌے ç êîيôë³êٍيî‏ ë‏نèيî‏, çàل³ےêî‏, ّèلهيèêîى:

مثل خروس [mesl-e-xorus] — «ےê ï³âهيü» — çàل³ےêà [2:193];

خروس بی محل [xorus-e-bi mohel] — «يهïهًهنلà÷َâàيèé ï³âهيü» — 1) ë‏نèيà, ےêà مîâîًèٍü يهنîًه÷ي³ ًه÷³; 2) يàُàلà; 3) يهïًîُàيèé م³ٌٍü; 4) ë‏نèيà, ےêà çن³éٌي؛ يهٍàêٍîâيèé â÷èيîê [11:550];

خروس پیر [xorus-e-pir] — «ٌٍàًèé ï³âهيü» — ïًî ٌٍàًَ ë‏نèيَ, ےêà â³ن÷َâà؛ ٌهله ىîëîنî‏ [11:550];

مثل خروس جنگی [mesl-e-xorus-e-jangi] — «ےê لîéîâèé ï³âهيü» — ïًî ٌêàينàëüيَ ë‏نèيَ [11:550]

خلًàç ٌîëîâے ïîâ’ےçàيèé ç îلًàçîى ë‏نèيè, ےêà لàمàٍî مîâîًèٍü:

مثل بلبل [mesl-e-bolbol] — «ےê ٌîëîâهé» — لàç³êà [2:65];

بلبل شدن [bolbol ڑodan] — «ٌٍàٍè ٌîëîâéîى» — لàمàٍî مîâîًèٍè, لàç³êàٍè [11:216];

بلبل زبان [bolbol-e-zabân] — «ٌîëîâ؟يà ىîâà» — لàëàêَ÷èé [2:65];

مثل بلبل حرف زدن [mesl-e-bolbol harf zadan] — «مîâîًèٍè ےê ٌîëîâهé» — مîâîًèٍè âèٍîي÷هيî‏ ىîâî‏, لëèùàٍè êًàٌيîىîâٌٍâîى [2:65]

أîًîلهِü ٍàê ےê ³ ³يّ³ ïٍàُè يàلَâà؛ يهمàٍèâيî؟ êîيîٍàِ³؟:

گنجش˜ دل [gonjeڑk del] — «ٌهًِه مîًîلِے» — ïًî لîےمَçëèâَ ë‏نèيَ [11:440];

گنجش˜ روزی [gonjeڑk ruzi] — «يà مîًîلèييîىَ ïًîوèٍêَ» — وهلًàê, ل³نيà ë‏نèيà, ےêà ىà؛ ى³çهًيèé نîُ³ن [11:440];

گنجش˜ چیست ˜ه ابگوشتش باشد [gonjeڑk èist ke âbguڑtaڑ bâًad] — «ùî ٍàêه مîًîلهِü, ùîل ç يüîمî ïîëَ÷èâٌے àلمٍَّ?» — ïًî يهçيà÷يَ ٌïًàâَ, â³ن ےêî؟ î÷³êَ‏ٍü يàلàمàٍî ل³ëüّه, ي³و يàٌïًàâن³ ؛ [2:452]

خلًàç ëهâà ïîٌ³نà؛ ÷³ëüيه ى³ٌِه â ىèٌٍهٍِâ³ ²ًàيَ, àنوه â³ي ؛ îنèيèى ç ïًîâ³نيèُ ïهًٌîيàو³â. ثهâ ïîâ’ےçàيèé ç êَëüٍîى ٌîيے÷يî؟ ج³ًٍè, çم³نيî ç ےêèى çيàê ëهâà نëے ٌîيِے ؛ نîىîى. ضهيًٍàëüيه çيà÷هييے ٌèىâîëَ ëهâ+ٌîيِه â ³ًàيٌüê³é êَëüًٍَ³ çًîلèëî éîمî çيàêîى âëàنè ³ نهًوàâيîٌٍ³ [9:211-212]. زàêîو â³ي àٌîِ³‏؛ٍüٌے ç ُîًîلًî‏, ٌى³ëèâî‏ ٍà لهçًٌٍàّيî‏ ë‏نèيî‏:

مثل شیر [mesl-e-ڑir] — «ےê ëهâ» — ïًî ٌى³ëèâَ, â³نâàويَ ë‏نèيَ [2:355];

شیر شدن [ڑir ڑodan] — «ٌٍàٍè ëهâîى» — îٌى³ë³ٍè, ٌٍàٍè ُîًîلًèى [11:124];

شیر خدا [ًir-e-xodâ] — «ëهâ ءîوèé» [11:124];

شیری یا روباه؟ [ڑiri yâ rubâh] — «ëهâ ٍè ÷è ëèٌèِے?» (ٍè ïهًهى³م ÷è ïهًهىîوهيèé?) [2:355]

ؤî 1979 ً. ëهâà çîلًàوَâàëè يà ³ًàيٌüêèُ ىîيهٍàُ, ٍîىَ â³ي ùه ىîوه يàلَâàٍè ٍàêîمî çيà÷هييے, ےê:

شیر و حط انداختن [ڑir-î-hat ândâhtan] — «êèنàٍè وهًهل» [2:355]

خلًàç ًèلè ïîâ’ےçàيèé ç âîنî‏, âîنيî‏ ٌٍèُ³؛‏ ³ ىà؛ êَëüٍ ÷َنîâî؟, يàنïًèًîنيî؟ ³ٌٍîٍè. رë³نè ٍàêîمî êَëüٍَ â³نلèëèٌے â çîًîàًٌٍ³éٌüêèُ ى³ôàُ ïًî ٌâےùهييَ ًèلَ تàًَ, ےêà çمàنَ؛ٍüٌے â àâهٌٍ³éٌüêîىَ ٍهêٌٍ³ آهين³نàن ٍà ïهُëهâ³éٌüêîىَ نوهًهë³ جهيîê-ه-ًُàن. ض³ ى³ôîëîم³÷ي³ êîىïëهêٌè, î÷هâèنيî, çلهًهمëèٌے ³ â ىٌََëüىàيٌüêèé ÷àٌ, ًٍàيٌôîًىَâàâّèٌü, â َےâëهييے ïًî îٌîلëèâَ ٌàêًàëüيَ ÷èٌٍîٍَ ًèلè ٍà ً³çيîىàي³ٍي³ ëهمهينè ïًî ًèلَ-çàُèٌيèِ‏ ءîمà [12:326]:

ماهی را هر وقت از آب بگیری تازه است [mâhi râ har vaqt âz âb be giri tâze âst] — «êîëè يه âèéىهّ ًèلَ ç âîنè âîيà çàâونè ٌâ³وà» — 1) ُîًîَّ ٌïًàâَ ىîويà çن³éٌيèٍè â لَنü-ےêèé ىîىهيٍ; 2) êîًèٌٍü â³ن ِüîمî ىîويà îًٍèىَâàٍè êîëè çàâمîنيî [2:476]

حàےâيه ³ يهمàٍèâيه çيà÷هييے:

ماهی دودی [mâhi-e-dudi] — «êîï÷هيà ًèلà» — ïًî êâîëَ, يهى³÷يَ ë‏نèيَ [2:476];

مثل ماهی از آب بیرون افتاده [mesl-e-mâhi âz âb birun âftâde] — «يهىîâ ًèلà, âèٍےميٍَà ç âîنè» — ïًî ًîçمَلëهيَ ë‏نèيَ [2:476];

از رود حش˜ ماهی میگیرد [âz rud-e-haڑk mâhi mi girad] — «â âèٌîُë³é ً³÷ِ³ ًèلَ ëîâëےٍü» — ïًî ٌêَïèُ ë‏نهé [2:476]

خلًàç çى³؟ لàمàٍîçيà÷يèé ³ َي³âهًٌàëüيèé, àنوه âîيà ىîوه َîٌîلë‏âàٍè نîلًî ³ çëî, ىَنً³ٌٍü ³ ٌë³ïَ ïًèًٌٍàٌٍü, çِ³ëهييے ³ îًٍٍََ. آٌه ِه ىîويà ïîےٌيèٍè ٌَïهًه÷ëèâ³ٌٍ‏ ےêîٌٍهé, ےê³ ىà؛ çى³ے: âîيà يهلهçïه÷يà, îنيàê ؟؟ îًٍٍَà ³ َلèâà؛, ³ ë³êَ؛; ؟؟ îلًàç وèٍٍے نَوه ïًèُîâàيèé, ùî يàنà؛ ؟é îًهîëَ ٍà؛ىيè÷îٌٍ³. س ïهًٌüê³é ىîâ³ ِے ٍâàًèيà يàلَâà؛ êîيîٍàِ³؟ çëîٌٍ³, ï³نٌٍَïيîٌٍ³; çى³؛يàçèâà‏ٍü çëَ, ëèِهى³ًيَ, ëَêàâَ ë‏نèيَ:

مثل مار [mesl-e-mâr] — «ےê çى³ے» — ïًî ïîمàيَ ë‏نèيَ [2:472];

مثل مار زخم خورده [mesl-e-mâr zaxm xurde] — «ےê ïîًàيهيà çى³ے» — ë‏نèيà, ےêà çàٍà؟ëà يهيàâèٌٍü نî ³يّî؟ ë‏نèيè [2:472];

مثل مار گزیده [mesl-e-mâr gazide] — «ےê َوàëهيà çى³ے» — ë‏نèيà, ےêà ًٌٍàونà؛ â³ن لîë³ [2:472];

مار در پیراهن [mâr dar pirâhan] — «çى³ے â ٌîًî÷ِ³» — ïًî ïًèُîâàيîمî, çàىàٌêîâàيîمî âîًîمà [11:439];

مار دو زبان [mâr-e-du zabân] — «çى³ے ç نâîىà ےçèêàىè» — ïًî ëَêàâَ ë‏نèيَ [11:439];

مار پشت خود را میگذارد آما خوی خود را نمیگذارد [mâr puًt-e-xud râ mi gozârad âmâ xuy-e-xud râ nemi gozârad] — «çى³ے çى³ي؛ ّêًََ, àëه يه çى³ي؛ يàًٍََ» [11:439];

مار خوش خط و خال [mâr-ه-xuڑ xat-î-xâl] — «çى³ے êًàٌèâîمî çàلàًâëهييے» — «âîâê â îâه÷³é ّê³ً³» [11:439];

مار در آشین داشتن [mâr dar âًin dâًtan] — «ًٍèىàٍè çى³‏ â ًَêàâ³» — ïًèُîâَâàٍè âîًîو³ٌٍü [11:439];

انقدر مار خورده ˜ه افعی شده [ânqadr mâr xurde ke âfai ڑode] — «ٌٍ³ëüêè çى³é ç؟â, ùî ٌٍàâ َنàâîى» — ïًî ىَنًèُ, نîٌâ³ن÷هيèُ ë‏نهé [2:472]

س ïهًٌüêèُ êàçêàُ ïًî ٍâàًèي çى³ے âèٌٍَïà؛ يهمàٍèâيèى ïهًٌîيàوهى. ؤَوه ÷àٌٍî ٌوهٍ ًîçمîًٍà؛ٍüٌے ٍàê, ùî ë‏نèيà àلî ےêàٌü ٍâàًèيà ًےٍَ؛ â³ن ٌىهًٍ³ çى³‏, ےêà ïîٍ³ى وàëèٍü ٌâîمî ًےٍ³âيèêà.

آ ى³ôîëîم³؟ ³ًàيِ³â ïًèٌٍَي³é îلًàç çى³؟ ï³ن يàçâî‏ ہôà — ِه âهëèêà, ï³ùàيà çى³ے, ےêà îêً³ى ىàëèُ çَل³â, ىà؛ ùه نâà âهëèêèُ çَلà, ےê³ ïî؛نيàي³ çàëîçî‏, ùî يàïîâيهيà îًٍٍَî‏:

مثل افعی [mesl-e-âfai] — «ےê çى³ے ہôà» — مًَلà, ٌâàًëèâà و³يêà [2:38];

افعی را با زمرد ˜ور ˜ردن [âfai râ bâ zomorrod kur kordan] — «çàٌë³ïë‏âàٍè çى³‏ ³çَىًَنîى» — çن³éٌي‏âàٍè îلىàي, îلىàي‏âàٍè [2:38]

دًîٍه, çى³ے âêàçَ؛ يà ïîمàيَ ë‏نèيَ, ےêà ىà؛ ³ ُîًîّ³ ًèٌè:

مار اگر زهر دارد پادزهر هم دارد [mâr âgar zahr dârad padzahr ham dârad] — «çى³ے ىà؛ يه ٍ³ëüêè îًٍٍََ, àëه é ِ³ë‏ùَ ًه÷îâèيَ» [2:472]

تîيîٍàِ³؟, ïîâےçàي³ ç îلًàçîى ëèٌèِ³ àٌîِ³‏‏ٍüٌے ç ُèًٍ³ٌٍ‏ ٍà ëَêàâٌٍâîى ِ³؛؟ ٍâàًèيè. آ ïهًٌüêèُ êàçêàُ ïًî ٍâàًèي âîيà ؛ ًٍàنèِ³éيèى يهمàٍèâيèى ïهًٌîيàوهى. ؤَوه ÷àٌٍî â ٌوهٍيèُ ë³ي³ےُ êàçîê çًٌٍَ³÷à؛ٍüٌے îلًàç ëèٌèِ³-ïîٌهًهنيèêà àلî ٌَنن³. ثèٌèِ‏ ïًîٌےٍü ïîن³ëèٍè ےêٌَü çنîلè÷, à âîيà ç؟نà؛ ل³ëüَّ ÷àٌٍèيَ ³ ïهًهêîيَ؛ ٌَ³ُ, ùî يهىà؛ êًàùî؟ ٌَنن³, ي³و âîيà. ہëه يàé÷àٌٍ³ّه ىè çًٌٍَ³÷à؛ىî îلًàç ëèٌèِ³-îَّêàيêè. اàçâè÷àé âîيà, نëے ٍîمî ùîل çنîلٍَè ٌîل³ ؟وَ, îلنًَ؛ âîâêà, لàًٌà, ؟وàêà, àلî ےêٌَü ³يَّ ٍâàًèيَ. آهنَ÷è ïàًàçèٍè÷يèé ٌïîٌ³ل وèٍٍے, ëèٌèِے çàâونè ٍ³êà؛ â³ن ïîêàًàييے [7:31]:

مثل روباه [mesl-e-rubâh] — «ےê ëèٌèِے» — ُèًٍَي [2:284];

روباهی بازی [rubâhi-e-bâzi] — «ëèٌے÷à مًà» — ëèِهى³ًيà ïîâهن³يêà, َنàâàييے [11:736];

روباه شدن [rubâh ڑodan] — «ٌٍàâàٍè ëèٌèِه‏» — ïًèêèنàٍèٌے, لٍَè ëèِهى³ًîى [11:736];

دم روباه گواه روباه است [dam-e-rubâh govah-e-rubâh âst] — «ُâ³ٌٍ ëèٌèِ³ — ؟؟ ٌâ³نîê» — ïًî ë‏نهé, ےê³ ï³نًٍèىَ‏ٍü îنèي îنيîمî, يهçâàوà‏÷è ي³ يà ùî [2:284]

كêùî مîâîًèٍè ïًî îلًàç îٌëà, ٍî ِے ٍâàًèيà çàâونè àٌîِ³‏؛ٍüٌے ç ٍàêî‏ ًèٌî‏ ُàًàêٍهًَ, ےê ٍَï³ٌٍü ٍà نًَ³ٌٍü, àëه ïîًَ÷ ç يهمàٍèâيèىè ًèٌàىè يàےâي³ ³ ïîçèٍèâي³. حàïًèêëàن:

مثل خر [mesl-e-xar] — «ےê îٌهë» — ïًî نًَيَ, يهنîëَمَ, يهنîٌâ³ن÷هيَ ë‏نèيَ [2:186];

خر با تشدید [xar bâ taڑdid] — «ïîنâ³éيî îٌهë» — ِ³ëêîâèٍèé نًَهيü [2:186];

هرگز از او خرتر ˜سی را ندیدم [hargez âz u xartar kasi râ na didam] — «ي³êîëè يه لà÷èâ ë‏نèيَ نًَي³َّ çà يüîمî» [11:542];

خر شدن [xar ڑodan] — «ٌٍàâàٍè îٌëîى» − 1) لٍَè îلىàيٍَèى; 2) ïîمàيî ïîâîنèٍèٌے [11:542];

خر را با آخورد می خورد و مرده را با گور [xar râ bâ âxurad mi xurad va morde râ bâ gur] — «îٌëà ç؟ٌٍè ًàçîى ç مîن³âيèِه‏, à يهل³و÷èêà ًàçîى ç ىîمèëî‏» — ïًî يهيàوهًëèâèُ, وàنيèُ ë‏نهé [2:187];

خر را از گاو فرق نمی˜ند [xar râ âz gâv farq nemi konad] — «îٌëà â³ن êîًîâè يه â³نً³çيèٍè» — ïًî نًَيèُ ë‏نهé [11:542];

از اسب فرود آمد و بر خر نشست [âz âsb forud âmad va bar xar neڑast] — «ç êîيے ç³éّîâ, يà îٌëà ٌ³â» — çى³يèâ âèùه ïîëîوهييے يà يèو÷ه [2:187];

خرش از پول گذشت [xaraً âz pul gozâًt] — «îٌهë ïًîéّîâ ÷هًهç ى³ٌٍ» — نîٌےمàٍè ïîٌٍàâëهيî؟ ىهٍè, نîىàمàٍèٌے ٌâîمî [11:542];

خرش میرود [xaraڑ mi ravad] — 1) éîىَ ùàٌٍèٍü; 2) â³ي ىà؛ âٌه, ùî ٍ³ëüêè çàلàوà؛

خر را با نمد داغ می˜ند [xar râ bâ namad dâq mi konad] — «îٌëà âîéëîêîى ٍàâًَ‏ٍü» — ïًî ٌïًèٍيèُ ë‏نهé [2:187];

خرش ˜ن افسار سرش ˜ن [xaraڑ kon âfsâr sarڑ kon] — «ïهًهٍâîًè éîمî â îٌëà ³ îنےمàé يà يüîمî âَçنه÷êَ» — ïًî ٌىèًيèُ, ïîê³ًيèُ ë‏نهé [2:187]

گرگ ˜ه به گله افتاد وای به ان˜س ˜ه ی˜ی دارد [gorg ke be gole âftâd vây be ân kas ke ieki dârad] — «ےêùî âîâê يàïàنه يà îٍàًَ, مîًه ٍîىَ, َ êîمî îنيà â³âِے» [2:443];

مثل گرگ گرسنه [mesl-e-gorg-e-gorosne] — «ےê مîëîنيèé âîâê» — ïًî وàن³ليَ ë‏نèيَ [2:443];

گرگ همیشه گرسنه است [gorg hamiًe gorosne âst] — «âîâê çàâونè مîëîنيèé» — وàن³ليèé, يهيàٌèٍيèé [2:443];

دًîٍه, éîىَ âëàٌٍèâه ³ ٍàêه çيà÷هييے — ë‏نèيà, ےêà لàمàٍî ïهًهوèëà, çàمàًٍîâàيà وèٍٍےى, âèًٍèâàëà:

گرگ باران دیده [gorg bârân dide] — «âîâê نîù ïîلà÷èâ» — ïًî نîٌâ³ن÷هيَ ë‏نèيَ, ےêà ïًîéّëà ÷هًهç âîمîيü ³ âîنَ [2:443]

آهنى³نü â ïهًٌüê³é ىîâ³ îًٍèىَ؛ çيà÷هييے ٌèëüيî؟, ى³ِيî؟, àëه يهçمًàليî؟ ë‏نèيè. آ ïهًٌüêèُ êàçêàُ â³ي çàâونè çàëèّà؛ٍüٌے «â نًَيےُ», يàن يèى ٌى³‏ٍüٌے, مëَçَ‏ٍü ç éîمî ٍَïîٌٍ³, يهîلهًهويîٌٍ³ [7:446]:

مثل خرس [mesl-e-xers] — «ےê âهنى³نü» — ïًî âهëèêَ, يهçمًàليَ ë‏نèيَ [11:547];

مثل خرس تیر خرده [mesl-e-xers tir xorde] — «ےê ï³نًٌٍهëهيèé âهنى³نü» — ïًî çëَ, ًîçمي³âàيَ ë‏نèيَ [11:547];

با خرس در جوال شدن [bâ xers dar javâl ًodan] — «ٌïهًه÷àٍèٌے ç âهنىهنهى» — çâےçَâàٍèٌے ç مًَل³ےيîى [11:547];

هر جا خرس است، جای ترس است [har jâ xers âst, jâ-e-tars âst] — «نه ؛ âهنى³نü, ٍàى يهلهçïه÷يî» [2:192]

اîîي³ى ÷هًâےê âèًàوà؛ ³ ïîçèٍèâيه ³ يهمàٍèâيه çيà÷هييے:

مثل ˜رم خا˜ی [mesl-e-kerm-e-xâki] — «ےê çهىëےيèé ÷هًâےê» — ïًî َُنèُ ë‏نهé [11:321];

مثل ˜رم معده [mesl-e-kerm-e-mede] — «ےê مëèٌٍ» — ïًî ë‏نèيَ ُâîًîلëèâîمî âèمëےنَ [11:321];

˜رم درخت از خود درخت است [kerm-e-deraxt âz xud deraxt âst] — «نهًهâيèé ÷هًâےê ç ٌàىîمî و نهًهâà» — «ë‏نèيà ٌàىà ٌîل³ ّêîنèٍü»;

دîçèٍèâيه çيà÷هييے ِüîمî ïëàçَيà:

˜رم چیزی بودن [kerm-ه-èizi budan] — 1) لٍَè çيàâِهى ÷îمîٌü; 2) ïًèًٌٍàٌيî ë‏لèٍè ùîٌü [11:321]

˜رم چیزی داشتن [kerm-ه-èizi dâًtan] — 1) ٌèëüيî çàُîïë‏âàٍèٌے ÷èىîٌü; 2) ç àçàًٍîى çàéىàٍèٌے ÷èىîٌü [11:321]

خلًàç مàçهë³ َ ى³ôîëîم³؟ ³ًàيِ³â ًîçمëےنà؛ٍüٌے ےê َîٌîلëهييے و³يî÷يîٌٍ³, çàمàنêîâîٌٍ³, لëàمîًîنٌٍâà ³ مًàِ³؟:

مثل آهو [mesl-e-âhu] — «ےê مàçهëü» — ëهمêèé, ىîٍîًيèé [11:146];

مثل آهو بهمان تندی و چلا˜ی است [mesl-e-âhu be hamân tondi-î-èalâki âst] — «âîيà ëهمêà, ىîٍîًيà ٍà ًٌٍ³ىêà ےê مàçهëü» [11:146];

آهو چشم [âhu-e-èeڑm] — «ç î÷èىà مàçهë³» — ïًî êًàٌèâ³, ىèمنàëهïîن³لي³ î÷³ [11:146]

خٍوه, çîîي³ى³÷يà ٌèىâîë³êà َ ôًàçهîëîم³؟ ٌٍàيîâèٍü îنيَ ³ç ٌôهً, َ ےê³é ےٌêًàâî âèےâëے؛ٍüٌے ٌïهِèô³êà ىîâيî؟ êàًٍèيè ٌâ³ٍَ ٍîمî ÷è ³يّîمî يàًîنَ, àنوه ِàًٌٍâî ٍâàًèي يهâ³ن؛ىيà ÷àٌٍèيà ë‏نٌٍâà, ےêà âèٌٍَïà؛ ىîمٍَي³ى ôàêٍîًîى ٌٍâîًهييے îلًàçيî؟ êàًٍèيè ٌâ³ٍَ. س ِüîىَ ًîçن³ë³ îïèٌàيî يàéل³ëüّ ïîّèًهيèُ ٍâàًèي, ےê³ يàلَâà‏ٍü ً³çيîىàي³ٍيèُ ë‏نٌüêèُ ےêîٌٍهé.

2.2 إىîٍèâيà êëàٌèô³êàِ³ے ïهًٌüêèُ ôًàçهîëîم³çى³â ç êîىïîيهيٍîى çîîي³ىîى

آèâ÷هييے ïًîلëهى هىîٍèâيîٌٍ³ يهًîçًèâيî ïîâ’ےçàي³ ç âèâ÷هييےى êàٍهمîً³؟ îِ³يêè. شًàçهîëîم³çىè ç êîىïîيهيٍîى çîîي³ىîى ٍےو³‏ٍü îِ³يèٍè ےêîٌٍ³ ë‏نèيè çà نîïîىîمî‏ ïîً³âيےييے ؟؟ ç îل؛êٍàىè ٍâàًèييîمî ٌâ³ٍَ, ùî ىà‏ٍü يهمàٍèâي³ àلî ïîçèٍèâي³ âëàٌٍèâîٌٍ³. رàى ôàêٍ ïîçيà÷هييے ë‏نèيè ÷هًهç ïîً³âيےييے ç ٍâàًèيî‏ ٌٍâîً‏؛ îلًàçيَ يîى³يàِ³‏, ùî ٌَïًîâîنوَ؛ٍüٌے ïîçèٍèâيî‏ àلî يهمàٍèâيî‏ êîيîٍàِ³؛‏, ٍîلٍî نîنàٍêîâèى çيà÷هييےى, ùî ى³ٌٍèٍü ³يôîًىàِ³‏ ïًî هêٌïًهٌèâيَ ٌèëَ ٍà îِ³ييَ âàًٍ³ٌٍü[16]. آ êîيîٍàِ³‏ âêë‏÷à‏ٍü هىîٍèâيèé ٍà îِ³ييèé êîىïîيهيٍè. إىîٍèâي³ٌٍü — ÷ٍٍَ؛âà îِ³يêà îل؛êٍà, âèًàوهييے ىîâيèىè çàٌîلàىè ïî÷ٍٍَ³â ë‏نèيè. خٌê³ëüêè هىîِ³؟ ïîن³ëے‏ٍüٌے يà 2 مًَïè — ïîçèٍèâي³ ³ يهمàٍèâي³, ٍî ؟ُ ïîçيà÷هييے â ىîâ³ çâîنےٍüٌے نî ïîçèٍèâيî-هىîٍèâيèُ ³ يهمàٍèâيî-هىîٍèâيèُ.

دًèêëàنè ôًàçهîëîم³÷يèُ îنèيèِü ç يهمàٍèâيî-هىîٍèâيî‏ îِ³يêî‏:

مثل گوساله [mesl-e-gusâle] — «ےê ٍهëے» — ïًîٌٍàê, نًَهيü, ىàëèé [2:45];

مثل اژدها [mesl-e-âjdahâ] — «ےê نًàêîي» — ïًî يهيàوهًëèâَ ë‏نèيَ [11:70];

او در زندگی بز میاورد [u dar zendegi boz mi âvard] — «éîىَ يه ùàٌٍèٍü â وèٍٍ³» [11:205];

بز گید آوردن [boz gid âvardan] — «نهّهâî êَïَâàٍè ٍîâàً» — îلىàي‏âàٍè [11:205];

مثل بز اخفش [mesl-e-boz-e-âxfaً] — «ےê êîçà ہُôàّà» — ïîمîنوَâàٍèٌے لهç وîنيîمî ًîçَى³ييے [2:63];

مثل الاغ [mesl-e-âlâq] — «ےê îٌهë» — ïًî نًَيَ ³ يهîٌâ³ن÷هيَ ë‏نèيَ;

˜لاغ هرگز بنامش نمی نشیند [klâq hargez be nâmaڑ nemi naڑinad] — «âîًîيè ي³êîëè يه ٌ³نà‏ٍü يà êًèَّ éîمî لَنèيêَ» — ïًî ٌêَïèُ ë‏نهé [2:418];

فیل مست [fil-e-mast] — «ï’ےيèé ٌëîي» — ïًî لَéيَ ³ يهâمàىîâيَ ë‏نèيَ [11:247];

مثل فیل و فنجان [mesl-e-fil-î-fenjân] — «ےê ٌëîي ³ ÷àّà» — ïًî ً³çيèُ ë‏نهé [11:248];

˜ار حضرت فیل است [kâr hazrat-e-fil âst] — «ِے ٌïًàâà — ïàيà ٌëîيà» — ïًî âàوêَ ïًàِ‏ [11:248];

مثل خو˜ [mesl-e — xuk] — «ےê ٌâèيے» — ٍîâٌٍَي [11:588];

مثل خو˜ تیر خورده [mesl-e — xuk tir xurde] — «ےê ï³نًٌٍهëهيà ٌâèيے» — ïًî ٌهًنèٍَ, çëَ ë‏نèيَ [11:588];

مثل شغال [mesl-e-ڑaqâl] — «ےê ّàêàë» — ïًî وàن³ليَ ë‏نèيَ [11:104];

سگ زرد برادر شغال [sak-e-zard barâdar-e-ڑaqâl] — «وîâٍà ٌîلàêà» — لًàٍ ّàêàëà — ïًî ë‏نهé, ےê³ ïîن³لي³ ى³و ٌîلî‏ [11» 104];

باج به شغال دادن [bâj be ڑaqâl dâdan] — «نàâàٍè ïîنàٍîê ّàêàëَ» — نàâàٍè ُàلàً [11:104]

دًèêëàنè ôًàçهîëîم³÷يèُ îنèيèِü, ےê³ âèًàوà‏ٍü ïîçèٍèâيî-هىîٍèâيَ îِ³يêَ:

مثل بره [mesl-e-bare] — «ےê ےميے» — ٌَىèًيèé, ëàم³نيèé [2:62];

مثل بزمجه [mesl-e-bozmaje] — «ےê ےù³ًêà» — ïًَنêèé, ىîٍîًيèé, ëهمêî نîٌےمà؛ ïîٌٍàâëهيî؟ ىهٍè [2:64];

پشه را در هوا نعل می ˜ند [paڑe râ dar havâ nal mi konad] — «â³ي ىîوه يà ëüîٍَ êîىàًà ï³نêَâàٍè» — ٌïًèٍيèé, âïًàâيèé [2:95];

پشه چو پر شد بزند فیل را [paڑe èu por ڑod be zanad fil râ] — êîëè êîىàً³â ُىàًè, âîيè ىîوٍَü çنîëàٍè ³ ٌëîيà [2:95]

مثل گراز [mesl-e-gorâz] — «ےê êàلàي» — ïًî â³نâàويَ, ٌى³ëèâَ ë‏نèيَ [2:438];

شًàçهîëîم³çىè ç êîىïîيهيٍîى çîîي³ىîى ىîوٍَü ïîçيà÷àٍè ً³çيîىàي³ٍي³ ےâèùà وèٍٍے, ïًîٍه, َ ِ³é ًîلîٍ³, ے ًîçمëےنà؛ ٍ³ëüêè ôًàçهîëîم³çىè يà ïîçيà÷هييے ًèٌ ُàًàêٍهًَ ë‏نèيè, ےê³, ےê ïٌèُ³÷يه ےâèùه, â³نîلًàوà‏ٍüٌے â ىîâ³ ٌàىه çà نîïîىîمî‏ ôًàçهîëîم³çى³â. رï³ââ³نيهٌهي³ٌٍü ٍâàًèيè ç ë‏نèيî‏ ؛ ًهçَëüٍàٍîى ٍîمî, ùî âîيè يàلَâà‏ٍü ًèٌ ُàًàêٍهًَ, ےê³ ïًèٍàىàيي³ ِ³é ë‏نèي³. ضه ےâèùه ٌïîٌٍهً³مà؛ىî َ ïîنàي³é ٍàلëèِ³:

حهمàٍèâي³ ًèٌèدîçèٍèâي³ ًèٌèصèًٍèéروباه،گربهرى³ëèâèéشیرزَïèéگاو،گوساله،الاغ،خر،بزثàم³نيèéبرهرâàًëèâèéافعیرïًèٍيèéبزمجه،پشه، خر،گربهءàç³êàبلبل، سگتًàٌèâèéآهوحهçمًàليèéخرسرَىèًيèéخر،برهئàن³ليèéشغال، خر،گرگأîًنèéفیلاëèéمار،افعی،خو˜،خرسرèëüيèéخرسح³ê÷هىيèéشتر،شترمرغ،ماهیءîےمَçëèâèéگنجشگحهيàوهًëèâèéاژدهااàل³ےêàخروسرêَïèé˜لاغ،ماهی، گربهدîٍâîًيèéشتر،گاوأًَل³ےيسگ،شتر،خرسثèِهى³ًمار،گربه،سگصَنèé˜رمزîâٌٍèéخو˜

ا ïîنàيî؟ ٍàلëèِ³ çًîçَى³ëî, ùî ٍâàًèي ç يهمàٍèâيî-هىîٍèâيî‏ îِ³يêî‏ ل³ëüّه ي³و ç ïîçèٍèâيî‏, à ِه ٌâ³ن÷èٍü ïًî ٌُèëüي³ٌٍü ë‏نèيè ل³ëüّه çâهًٍàٍè َâàمَ يà يهنîë³êè. حهمàٍèâيà îِ³يêà ïهًهنà؛ ٌîِ³àëüيî-îلَىîâëهي³ îِ³يêè âëàٌٍèâîٌٍهé ë‏نٌüêî؟ îٌîلèٌٍîٌٍ³.

تîيîٍàِ³ے çîîي³ى³â ïًè ôîًىَâàيي³ ٌٍàëèُ âèًàç³â çàëهوèٍü â³ن ٍàêèُ ôàêٍîً³â:

.ذîëü ٍâàًèيè â ى³ôîëîم³؟, êَëüًٍَ³ ٍà ³ٌٍîً³؟ يàًîنَ ى³ôîëîم³؟ ³ًàيِ³â âàوëèâه ى³ٌِه çàéىà‏ٍü ٍàê³ ٍâàًèيè, ےê ëهâ, ٌîلàêà, ï³âهيü, êîًîâà, لèê)

.ذîëü ٍâàًèيè َ ٌ³ëüٌüêîمîٌïîنàًٌüêîىَ وèٍٍ³ يàًîنَ. ×èى ل³ëüّà ًîëü ٍâàًèيè â وèٍٍ³ ë‏نèيè, ٍèى âèùà ôًàçîٍâîً÷à àêٍèâي³ٌٍü نàيî؟ ٍâàًèيè (ٌ‏نè يàëهوàٍü ôًàçهîëîم³çىè ç ٍàêèىè ٍâàًèيàىè, ےê ê³يü, ï³âهيü, êًَêà, îٌهë)

.دîّèًهي³ٌٍü نàيî؟ ٍâàًèيè â àًهàë³ ïًîوèâàييے ³ًàيîىîâيîمî يàٌهëهييے (يà ٍهًèٍîً³؟ ²ًàيَ ïîّèًهي³ ٍàê³ ٍâàًèيè, ےê ëهâ, مàçهëü, âهًلë‏ن, ًٌٍàٌَ, ّàêàë, ëèٌèِے, ٌëîي ٍà ³ي.)

خٍوه, ٌَ³ُ ٍâàًèي ىîويà ïîن³ëèٍè يà 2 مًَïè: ٍâàًèيè, ےê³ âèًàوà‏ٍü ïîçèٍèâيه çيà÷هييے ٍà ٍâàًèيè, ےê³ âèًàوà‏ٍü يهمàٍèâيه çيà÷هييے. حàéےٌêًàâ³ّèىè ïًهنٌٍàâيèêàىè ïîçèٍèâيî؟ مًَïè âèٌٍَïà‏ٍü ٍàê³ ٍâàًèيè, ےê ےميے, ےù³ًêà, êàلàي, à ïًهنٌٍàâيèêàىè يهمàٍèâيî؟ مًَïè — ٍهëے, êîçà, îٌهë, ٌâèيے, ٌëîي ٍà ³ي.

آèٌيîâêè

خٍوه, çيà÷يه ى³ٌِه َ ë³يمâ³ٌٍè÷يèُ نîٌë³نوهييےُ çàéىà؛ ôًàçهîëîم³ے ًîçن³ë ىîâîçيàâٌٍâà, ےêèé âèâ÷à؛ ٌهىàيٍèêَ, ًٌٍَêًٍََ, ôَيêِ³؟ ٍà çàêîيîى³ًيîٌٍ³ ٍَâîًهييے ³ ًîçâèٍêَ ٌٍ³éêèُ ٌïîëَ÷هيü ٌë³â. ¯¯ îل؛êٍîى âèâ÷هييے ؛ ôًàçهîëîم³÷ي³ îنèيèِ³ — ٌٍ³éê³ ٌïîëَ÷هييے ٌë³â, ےê³ ىà‏ٍü ًٌٍَêًٍََ ٌëîâîٌïîëَ÷هييے àلî ًه÷هييے, ùî ُàًàêٍهًèçَ‏ٍüٌے ٌٍ³éê³ٌٍ‏ ِ³ë³ٌيîمî çيà÷هييے, ٌٍ³éê³ٌٍ‏ ٌèيٍàêٌè÷يî؟ ًٌٍَêًٍَè ٍà â³نٍâîً‏âàي³ٌٍ‏ â مîٍîâîىَ âèمëےن³.

دهًٌüêà ىîâà çà ïهً³îن ٌâîمî لàمàٍîâ³êîâîمî ³ٌيَâàييے ٌٍâîًèëà يهâè÷هًïيèé ôîين ôًàçهîëîم³÷يèُ îنèيèِü, ےê³ âîëîن³‏ٍü يèçêî‏ ٌïهِèô³÷يèُ îٌîلëèâîٌٍهé. دهًٌüê³ ôًàçهîëîم³çىè ىîويà êëàٌèô³êَâàٍè çà ً³çيèىè îçيàêàىè. آàوëèâèى ؛ ïîن³ë يà àôîًèٌٍè÷ي³ ôًàçهîëîم³çىè, ےê³ âèً³çيے‏ٍüٌے هêٌïًهٌèâي³ٌٍ‏ ٍà ïîâ÷àëüيî‏ ôَيêِ³؛ ٍà âëàٌيه ôًàçهîëîم³çىè, ےê³ âèêîيَ‏ٍü يîى³يàٍèâيَ ôَيêِ³‏. اà ٌèيٍàêٌè÷يî‏ لَنîâî‏ âèن³ëے‏ٍü ôًàçهîëîم³çىè, ےê³ ىà‏ٍü ًٌٍَêًٍََ ٌëîâîٌïîëَ÷هيü ٍà ًه÷هيü. ضے êëàٌèô³êàِ³ے يàéل³ëüّ ïîâيî ³ îل؛êٍèâيî îُîïë‏؛ ً³çيîâèنè ïهًٌüêèُ ôًàçهîëîم³÷يèُ îنèيèِü ٍà â³نîلًàوà؛ îٌيîâي³ ôَيêِ³؟, ùî âèêîيَ‏ٍü ِ³ ôًàçهîëîم³çىè. د³ن âïëèâîى ًîل³ٍ آ.آ. آèيîمًàنîâà â ïهًٌüê³é ىîâ³ ٍàêîو âèن³ëے‏ٍü ôًàçهîëîم³÷ي³ çًîùهييے, ôًàçهîëîم³÷ي³ ؛نيîٌٍ³ ٍà ôًàçهîëîم³÷ي³ ٌïîëَ÷هييے. رôهًî‏ âوèâàييے ³ ےٌêًàâî‏ îلًàçي³ٌٍ‏ ُàًàêٍهًèçَ‏ٍüٌے ïîهٍè÷ي³ ôًàçهîëîم³çىè — îٌîلëèâ³, ىهٍàôîًè÷ي³ çâîًîٍè, ùî ىà‏ٍü ٌٍ³éêèé ُàًàêٍهً ³ يàلَëè âهëèêîمî ïîّèًهييے â ïîهç³؟

دًèٌë³âے ٍà ïًèêàçêè çàéىà‏ٍü âàوëèâه ى³ٌِه ٌهًهن àôîًèٌٍè÷يèُ ôًàçهîëîم³çى³â. ضه ٍàê³ îنèيèِ³, ےê³ ىà‏ٍü ًٌٍَêًٍََ ًه÷هييے ٍà ُàًàêٍهًèçَ‏ٍüٌے ٌàىîٌٍ³éي³ٌٍ‏ ٍà ٌٍ³éê³ٌٍ‏ ٌâîمî çيà÷هييے. دهًٌüê³ ïًèٌë³âے ٍà ïًèêàçêè, ےê ٌèيٍهç ïًàêٍè÷يèُ ٌïîٌٍهًهوهيü لàمàٍüîُ ïîêîë³يü يàًîنَ ïًîٍےمîى ًٍèâàëîمî ÷àٌَ, îُîïë‏‏ٍü ٌَ³ àٌïهêٍè وèٍٍے ٍà â îلًàçي³é ôîًى³ â³نٍâîً‏‏ٍü ٌêëàني³ٌٍü ³ ً³çيîل³÷ي³ٌٍü ےâèù ِüîمî وèٍٍے.

رàىه ïًèٌë³â’ے ٍà ïًèêàçêè ىà‏ٍü يà ىهٍ³ îِ³يèٍè ےêîٌٍ³ ë‏نèيè çà نîïîىîمî‏ ؟؟ ïîً³âيےييے ç îل؛êٍàىè وèâî؟ ٍà يهوèâî؟ ïًèًîنè. خِ³ييه â³نيîّهييے ë‏نèيè نî ٌâ³ٍَ âèâ÷à؛ àêٌ³îëîم³ے ِه يàَêà ïًî ïًèًîنَ نَُîâيèُ, ىîًàëüيèُ, هٌٍهٍè÷يèُ ٍà ³يّèُ ِ³ييîٌٍهé, ؟ُ çâ’ےçêَ ى³و ٌîلî‏, ³ç ٌîِ³àëüيèىè, êَëüًٍَيèىè ÷èييèêàىè ٍà îٌîلèٌٍ³ٌٍ‏ ë‏نèيè. خِ³يي³ çيà÷هييے ىîوٍَü âèيèêàٍè â ًهçَëüٍàٍ³ ïهًهيهٌهييے يàéىهيَâàييے يà îٌيîâ³ نèôهًهيِ³‏‏÷î؟, àٌîِ³àٍèâيî؟ îçيàêè ٍà يà îٌيîâ³ ٌٍهًهîٍèï³â. خِ³ي‏‏÷è ٍه ÷è ³يّه ےâèùه, ë‏نèيà âٌٍàيîâë‏؛ éîمî çيà÷َù³ٌٍü, ٍîلٍî â³نïîâ³ني³ٌٍü ÷è يهâ³نïîâ³ني³ٌٍü ٌâî؟ى ³يٍهًهٌàى, ٌىàêàى ٍà َïîنîلàييےى.

شًàçهîëîم³÷ي³ îنèيèِ³, نî ٌêëàنَ ےêèُ âُîنےٍü يàçâè ٍâàًèي, çےâèëèٌے نàâيî, àنوه ٍâàًèيè ùه çنàâيà â³ن³مًàâàëè âàوëèâَ ًîëü َ وèٍٍ³ ë‏نèيè. آîيè ًîçêًèâà‏ٍü ٌُîو³ٌٍü ى³و îل؛êٍàىè ïًهنىهٍيîمî(ٍâàًèييîمî) ٌâ³ٍَ ٍà يهïًهنىهٍيîمî ٌâ³ٍَ ë‏نٌüêèُ ïî÷ٍٍَ³â ٍà هىîِ³é, âèےâëے‏ٍü ٌèٌٍهىَ هٍي³÷يî-çَىîâëهيèُ àٌîِ³àِ³é ٍà îِ³يîê. ضàًٌٍâî ٍâàًèي يهâ³ن؛ىيà ÷àٌٍèيà ًهàëüيîمî ٌâ³ٍَ, âèٌٍَïà؛ ىîمٍَي³ى ôàêٍîًîى ٌٍâîًهييے îلًàçيî؟ êàًٍèيè ٌâ³ٍَ.

شًàçهîëîم³çىè ç êîىïîيهيٍîى çîîي³ىîى ٌٍâîً‏‏ٍü îلًàçيَ êàًٍèيَ ٌâ³ٍَ, à ٌàى ôàêٍ ïîçيà÷هييے ë‏نèيè ÷هًهç ïîً³âيےييے ç ٍâàًèيî‏ ٌٍâîً‏؛ يîى³يàِ³‏, ùî ٌَïًîâîنوَ؛ٍüٌے ïîçèٍèâيî‏ àلî يهمàٍèâيî‏ êîيîٍàِ³؛‏, ٍîىَ âèًàوà؛ٍüٌے ïîçèٍèâيî-هىîٍèâيà ٍà يهمàٍèâيî-هىîٍèâيà îِ³يêà. رï³ââ³نيهٌهي³ٌٍü ٍâàًèيè ç ë‏نèيî‏ ؛ ًهçَëüٍàٍîى ٍîمî, ùî âîيè يàلَâà‏ٍü ًèٌ ُàًàêٍهًَ, ےê³ ïًèٍàىàيي³ ِ³é ë‏نèي³. صèًٍ³ٌٍü àٌîِ³‏؛ٍüٌے ç ëèٌèِه‏; ٍَï³ٌٍü — ç êîًîâî‏, îٌëîى, êîçî‏, ٍهëےى; وàن³لي³ٌٍü — ç ّàêàëîى ٍà âîâêîى; çë³ٌٍü — ç çى³؛‏, âهنىهنهى, ٌâèيه‏; ٌى³ëèâ³ٌٍü — ç ëهâîى; ëàم³ني³ٌٍü — ç ےميےى, ى³ِي³ٌٍü — ç âهنىهنهى ٍîùî. خٍوه, ïهًٌüê³ ôًàçهîëîم³çىè ç êîىïîيهيٍîى çîîي³ىîى ٌٍàيîâëےٍü îنيَ ³ç ٌôهً, َ ےê³é ےٌêًàâî âèےâëے؛ٍüٌے ٌïهِèô³êà ىîâيî؟ êàًٍèيè ³ًàيٌüêîمî يàًîنَ.

رïèٌîê âèêîًèٌٍàيî؟ ë³ٍهًàًٍَè

1.ءهًٍهëüٌ إ.ف. رَôèçى è ٌَôèéٌêàے ëèٍهًàًٍَà / إ.ف. ءهًٍهëüٌ. — ج.: حàَêà, 1965. — 527 ٌ.

2.أîë‎âà أ.ر. دهًٌèنٌêî-ًٌٌَêèé ٌëîâàًü / أ.ر. أîë‎âà. — ج.: أًààëü, 2010. — 648 ٌ.

.تîًîمëû ص.أ. دهًٌèنٌêèه ïîٌëîâèِû è ïîمîâîًêè. — ج.: بçن. آîٌٍî÷يîé ëèٍهًàًٍَû, 1961. — 361 ٌ.

4.تî÷هًمàي ج.د. آٌٍَï نî ىîâîçيàâٌٍâà / ج.د. تî÷هًمàي. — ت.: آèنàâيè÷èé ِهيًٍ «ہêàنهى³ے», 2008. — 367 ٌ.

.جَنً³ٌٍü يàًîنيà. — ت.: آèنàâيèٍِâî «ؤي³ïًî», 1984.-123 ٌ.

.دهéٌèêîâ ث.ر. ثهêٌèêîëîمèے ٌîâًهىهييîمî ïهًٌèنٌêîمî ےçûêà /

ث.ر. دهéٌèêîâ. — ج.: بçن. جîٌêîâٌüêîمî َيèâهًٌèٍهٍà, 1975. — 307 ٌ.

.دهًٌèنٌêèه ٌêàçêè / دهًهâîن ذ. ہëèهâà, ہ. ءهًٍهëüٌà, ح. خٌىàيîâà, 1958. — 536 ٌ.

.ذîىàٌêهâè÷ ہ. بçâàےيèے è èçîلًàوهيèے ëüâîâ â بًàيه / ہ. ذîىàٌêهâè÷.-بçن-âî ہح رررذ, 1939. — 214 ٌ.

.ذَلèي÷èê ق.ہ. أًàىىàٍèêà ٌîâًهىهييîمî ïهًٌèنٌêîمî ëèٍهًàًٍَيîمî ےçûêà / ق.ہ. ذَلèي÷èê. — ج.: بçنàٍهëüٌêàے ôèًىà «آîٌٍî÷يàے ëèٍهًàًٍَà» ذہح, 2009. — 600 ٌ.

11.ذَلèي÷èê ق.ہ. دهًٌèنٌêî-ًٌٌَêèé ٌëîâàًü / ق.ہ. ذَلèي÷èê. — ج.: رîâهٌٍêàے فيِèêëîïهنèے, 1970. — 1632 ٌ.

.ريهٌàًهâ أ.د. ذهëèêٍû نîىٌََëüىàيٌêèُ âهًîâàيèé / أ.د. ريهٌàًهâ, 456 ٌ.

13.رèىâîëè: تَëüًٍَيèé ِهيًٍ «حîâèé ہêًîïîëü» ç هëهêًٍîييîمî ًهًٌٌََ #»justify»>ذàçىهùهيî يà Allbest.ru