Молодіжний сленг у сучасному просторі масової комунікації

Молодіжний сленг у сучасному просторі масової комунікації

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут міжнародних відносин

Кафедра журналістики

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ ПРАКТИЧНА СТИЛІСТИКА

НА ТЕМУ: «МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ У СУЧАСНОМУ ПРОСТОРІ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ»

Калашникова Даря Дмитрівна

Науковий керівник Рижко Олена Миколаївна

Київ — 2013р.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Сленг, як явище молодіжної культури

1.1 Ідентифікація поняття «сленг»

.2 Причини появи молодіжних сленгізмів, методи їх утворення, шляхи розповсюдження

.3 Роль молодіжного сленгу в житті суспільства та його комунікаційні функції

РОЗДІЛ 2. Молодіжний сленг у засобах масової інформації

2.1 Причини сленгіації засобів масової інформації

.2 Сленг у газетних заголовках та анонсах

.3 Сленг як складова основного тексту засобів масової інформації

2.4 Застосування в засобах масової інформації сленгових номінації, утворених різними шляхами

.5 Молодіжний сленг та його роль на шпальтах друкованих засобів масової інформації

.6 Сленг на телебаченні, радіо та в інтернет-виданнях

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність обраної теми визначена фактом низької зацікавленності сучасних лінгвістів й журналістів у вивченні питання стосовно використання та поширення такої складової мови, а отже й сфери масової комунікації, як сленг.

Своєчасність вивчення сленгоутворення та його функціонування полягає в фрагментарності та диференційованості існуючих досліджень. Така тенденція повязана з тим, що науковці окреслюють певну зону використання одиниць сленгу за географічним, національно-меншинним або соціальним чинниками, таким чином звужуючи обсяг досліджуваного питання, але спроби конкретних лінгвістичних узагальнень, які б можна було застосувати й до інших регіонів або соціальних груп відсутні.

Мета курсової роботи — дослідити процес розповсюдження молодіжних сленгізмів у сфері масової комунікації з точки зору «засмітнення» літературної мови сучасних засобів масової інформації та з погляду на сленг, як на органічну та необхідну частину сучасної мовної системи.

Для досягнення цієї мети слід розвязати такі завдання:

довести, що сленг має свою історію та є повноцінною функціональною одиницею мови;

узагальнити погляди В.А.Хомякова, О.Б.Лапової, О.В.Уздинської, У.О.Потятиник, Е.Партріджа та інших;

схарактеризувати структурно-семантичні відношення між використовуваними у засобах масової інформації сленгізмами та іншими мовними одиницями;

визначити ступені продуктивності запровадження поширених сленгізмів;

зясувати причини сленгізації комунікаційної сфери;

встановити функціональні завдання запровадження сленгу у мову засобів масової інформації;

виявити комунікативні характеристики сленгових одиниць та визначити їх прагматичну цінність.

Обєктом дослідження в курсовій роботі став процес сленгізації комунікаційної сфери.

Предметом дослідження є засоби масової інформації, що використовують сленгізми, як засіб увиразнення та емоційного забарвлення мови.

Джерела фактичного матеріалу. Слід зазначити, що досить невелика кількість науковців та журналістів займались дослідженням та фактичним вивченням даної теми. До того ж, попередники, зазвичай концентрують досліджувану проблему в межах конкретного різновиду засобів масової інформації: газеті, радіо, телебаченні або інтернет-виданні. Найвагомішими стали праці таких дослідників, як О.М.Берегівська, О.Б.Лапова, Г.Я.Солганик.

Наукова новизна виконаної роботи полягає в тому, що в ній уперше досліджено питання сленгізації усієї сфери комунікації, враховуючи як позитивні характеристики цього явища, так і негативні.

Теоретичне значення дослідження. Зроблені на основі проаналізованого матеріалу висновки й узагальнення доповнюють та поглиблюють знання щодо введення та функціонування одиниць сленгу у мові.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для подальшого більш досконалого та детального вивчення даної теми, а також у курсі лекцій з журналістики.

РОЗДІЛ І. СЛЕНГ, ЯК ЯВИЩЕ МОЛОДІЖНОЇ КУЛЬТУРИ

.1 Ідентифікація поняття «сленг»

Дослідження сленгізації мовного середовища ще на своєму початку стикається з проблемою ідентифікації цього поняття. Ця проблема повязана в першу чергу з термінологічною плутаниною відносно самого поняття «сленг». Багато науковців обєднують під цим визначенням й арго, й жаргон, й професіоналізми, й інші близькі, проте все ж таки відмінні від сленгу явища.

Етимологія слова «сленг» достеменно невідома. Уперше термін slang був зафіксований у 1750 році зі значенням "мова вулиці". Зявившись у середині 18 сторіччя, він використовувався для позначення мови бродяг, злочинців та шахраїв, а свого сучасного значення набув вже в 19 сторіччі. В.А.Хомяков в одній зі своїх книг зазначив, що вперше термін сленг зі значенням «мова низького вульгарного типу» був використаний в 1756 році; з 1802 року цей термін розуміють як «жаргон певного класу або періоду», а з 1818 року під сленгом стали розуміти «мову високого розмовного типу, нижчого за рівень стандартної освіченої мови, з нових слів або слів, які вжиті в певному сенсі.» [13, 153 c.]

Існує декілька варіантів походження терміна «сленг»: один з них припускає, що «сленг» походить із зниклого англійського діалектизму, інші дослідники притримуються думки, що «сленг» сягає корінням до французького слова «язик». Проте жоден науковець не має переконливої аргументації на користь своєї версії, тому походження «сленгу» так і залишається загадкою.

За час свого існування термін «сленг» майже втратив своє конкретне денотатне значення і перейшов у конотативну оцінну характеристику, що, звичайно, дуже ускладнює розгляд даного мовного явища. Академічний тлумачний словник української мови надає таке визначення слова «сленг»:

« 1. Розмовний варіант професіонального мовлення; жаргон.

. Жаргонні слова або вирази, характерні для мовлення людей певних професій або соціальних прошарків, які, проникаючи в літературну мову, набувають помітного емоційно-експресивного забарвлення.» [10, 350с.]

Тлумачний словник Т.Ф.Єфремової наводить таку дефініцію «сленгу»:

«Сленг — сукупність слів і виразів, уживаних представниками певних груп, професій і т.п., що складає шар розмовної лексики, який не відповідає нормам літературної мови (зазвичай стосовно до англомовних країн).» [2, 425с.]

Вільна енциклопедія «Вікіпедія» тлумачить «сленг» так:

«Сленґ — міський соціолект, виниклий з арго різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в’язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти), як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю (зрідка й словотворів: випивóн — пиятика, закусóн — закуска), поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді)міст.» [16]

Можна побачити, що навіть на рівні загального тлумачення терміну вже простежується певна плутанина в розясненні слова, синонімічне співставлення відмінних понять «сленгу» та «жаргону». Дефініції сленгу, запропоновані різними науковцями, потребують або значних уточнень, або взагалі є досить поверхневими чи навіть помилковими. Таким чином, єдиного загальноприйнятого визначення терміну не існує, а різні посібники демонструють відмінні одне від одного тлумачення: «нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої людини».

Із лінгвістичної точки зору найбільш вдалим є формулювання, наведене дослідницею В.О.Чеховський:

«Сленг — це стиль мови, що посідає місце, антитетичне занадто формальній, офіційній мові.» [14, 94с.]

Відмінність відтінкових значень професіоналізмів та арго від сленгу підкреслює О.Є.Матюшенко:

«Сленг — це особливий історично сформований більшою або меншою мірою загальний всім соціальним верствам розмовляючих варіант мовних (переважно лексичних) норм, який існує переважно у сфері мовлення, і генетично і функціонально відмінний від жаргонних і фахових елементів мови.» [6, 387с.]

Сленг за своїми лексико-семантичними особливостями належить до специфічних засобів мовного спілкування, за допомогою яких реалізується людська необхідність й здатність ототожнювати власну особистість із різноманітними соціальними угрупуваннями, а звідси витікає невпинний процес утворення соціолектів. З погляду ідентифікації поняття, «сленг» є більш ширшим за своїм значення, аніж жаргон чи арго. У деяких джерелах, де не відбувається синонімічного використання цих визначень, жаргон та арго вважають підпорядкованими частинами цілого мовного явища — сленгу. Різниться тлумачення «сленгу» й між дослідниками, що представляють різні частини світу. Так, науковці заходу та більша частина європейських дослідників звикли не відокремлювати поняття «сленгу», «жаргону» та «арго», тоді як філологи пострадянського простору вбачають між цими визначеннями певну «відтінкову» різницю: сленг класифікують як модифікований спосіб спілкування молоді, а жаргон прийнято відносити до штучно створеної говірки людей, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Виходячи з такого трактування, професіоналізми взагалі становлять окрему групу можливих засобів спілкування.

Сленгові номінації за своєю природою можна віднести до окремих лексично-стилістичних утворень. Сленгові новоутворення можуть носити стилістично нейтральний та стилістично знижений характери. Саме ці поняття являють собою підґрунтя для встановлення взаємозвязку між культурою мовлення та сленговою лексикою. Стилістично нейтральні сленгізми не засмічують мови, а стилістично низькі вважаються явищем деструктивним. У переважній більшості випадків, коли йдеться про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично зниженими. Якраз через це виникає нерозуміння молодіжної субмови, її заперечення, що одночасно провокує вживання не лише даних лексем, але і перехід на нецензурну лексику.

.2 Причини появи молодіжних сленгізмів, методи їх утворення, шляхи розповсюдження

Молодіжний сленг є дуже цікавим лінгвістичним феноменом. Критерієм відокремлення його в окремий тип специфічної лексики є не лише віковий показник носіїв, а й просторові, географічні, часові й навіть соціальні чинники. Сленгові номінації молоді, фундамент яких складають загальнонаціональні фонетичні й граматичні основи мови, існують в окремих більш-менш замкнутих референтних групах. Повнота й модифікація цього мовного потоку залежить безпосередньо від історичних подій на конкретній території поширення, проте загалом виділяють три великі етапи розвитку сленгізованої мови.

Перший етап датується 20-ми роками ХХ сторіччя. Події революційної доби та громадянських війн знищили усталену структуру суспільства й в тих умовах говірка багаточисленних безпритульних та звичайної молоді становили єдиний пласт, насичений так званою «блатною» лексикою.

Друга хвиля розвитку сленгу припадає на 50-ті роки і є виявом прямо пропорційної залежності динаміки мовного середовища та зростання популярності такої молодіжної течії, як «стиляги».

Апогеєм поширення сленгізмів у мові вважають 80-ті роки ХХ сторіччя. Саме цей час прийнято повязувати з початком масштабних соціальних перетворень, що відбувались в житті цілих країн, а отже й в житті окремих індивідів. Свобода, що прийшла в ті роки в автократичні країни, торкнулась й мови їх громадян. Таким чином, поява детермінованих засобів соціальної комунікації, що являє собою різноманітні вияви обміну інформацією в суспільстві, уможливила дуже швидке еволюціонування такого поширеного явища, як сленг. Це повязано, в першу чергу, з відміною цензури де-факто, зняттям багатьох заборон й табуювань, а також загальною демократизацією суспільства.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що сленг кожного історичного відрізка відображав головні ознаки часу та мав своє індивідуальне смислове навантаження.

Основним постачальником й мовним кістяком сленгу є елементи територіальних діалектів. Історично склалось, що на початку носіями сленгових одиниць були селяни з одного боку, а з іншого — декласовані елементи, більша частина з яких вихідці з села. У зв’язку з цим характерною рисою сленгу є конгломерат територіально різних діалектичних компонентів. Кількість сленгових номінацій і взагалі соціальних явищ мови, повністю відділених від мовних особливостей певної території, нескінченна. Будь-яке коло територіального діалекту завжди має певні соціальні градації, у яких відбувається диференційне переломлення мовних особливостей.

Український молодіжний сленг «страждає» від тих самих проблем, що й вся мова загалом. Однією з таких проблем є певна зросійщеність, а тому процес українізації простежується й в утворенні сучасних сленгізмів, відповідно до українських методів словотвору та адаптації запозичених лексем до української вимови. Прикладами можуть слугувати такі номінації: дискогопалка, лоскотарка, вечоранга, недоганяйло, окейно, дріт, мавпа, жаба, стайня, долярчик, кракозябра, гальмо, тусівка, хом’ячок, мітингайло і так далі.

«Сленг — це живий організм, що перебуває в процесі постійних змін і оновлення. Він невпинно запозичує одиниці з жаргонів й інших підсистем мови, а також сам стає постачальником слів просторічного, розмовного ужитку — така доля чекає популярний сленгізм, який за багаторазового повторення втрачає своє експресивне забарвлення.» [3, 4с.]

Іншомовні запозичення займають перше місце за продуктивністю збагачення сленгу. Здебільшого укорінення іноземних слів відбувається з англійської. О.М.Берегівська відзначає лише два іспанських запозичення (загордитися — «розтовстіти», фумар — «палити») та чотири німецькі. [1, 33с.] Цей спосіб вдало поєднується з афіксацією, внаслідок чого за допомогою словотворчих афіксів слова мобілізуються в мові вже в українізованому вигляді. Зазвичай, такі форми слів носять пародійний характер. Наприклад: «thank you» — сенкс, «birthday» — безднік, «window`s» — вінда.

Формування сленгового словника відбувається за допомогою тих самих мовних засобів, що й формування інших слів. Відмінність спостерігається лише в пропорційному відношенні та різноманітності поєднань цих методів.

Найпродуктивнішим засобом виступає вищезгадана афіксація: прикол — приколотися — прикольний — прикольно. Стандартні префікси й суфікси створюють нові сленгові номінації. Так, сленгізовані прикметники, як правило, утворюються за допомогою суфікса -ов-: брендовий, хітовий, хіповий і т.д.

Джерелом сленгу також є метафорика, що виражена як через власне метафори («мавпятник» — місце для затриманих у відділі міліції, «гасити» -лупцювати, бити когось, «дорога» — сліди від постійних уколів на вені ), так і метонімії («трава» — наркотики, що курять, «корочки» — різноманітні дипломи, свідоцтва, посвідчення). В даному випадку така метафоризація сленгізмів носить евфемістичний характер та покликана «заретушувати» негативну суть перелічених денотатів. У метафориці часто може читатись іронічний або саркастичний підтексти: «мерседес педальний» — велосипед, «малевич» — людина, що погано малює. Незначний внесок у формування лексичного фонду молодіжного сленгу мають такі мовні засоби, як:

a)запозичення різного роду жаргонізмів: «ксива» — документи, «мочити» — вбивати, «ходка» — увязнення;

b)використання антономазії: «Левіс» — джинси , «слухати Мендельсона» — одружуватись;

c)розвиток полісемії: «кинути» — 1) обдурити, зшахраювати; 2) не віддати борг, гроші; 3) вкрасти щось;

d)використання синонімічної або антонімічної деривації: «забити косяк» — зробити наркотичну цигарку;

e)словотворення шляхом складання коренів: «кайфолом» — людина, що заважає відпочивати , «рінгофон» — телефон;

f)використання методу злиття двох або більше усічених основ або цілих слів: «мозжечкнутися» — зійти з розумк;

g)застосування універбалізації: «академка» — академічна відпустка, «автомат» — залік, отриманий без іспиту;

h)удавання до аббревізації: «чмо» — дурень, від «людина морально опущена», «зоя» — зла людина, від «змія особливо отруйна»;

i)використання каламбуру: «чайковський» — чай, «белінський» — білий хліб;

j)застосування епентези: «тачанка» — таксі.

Ми бачимо, що інтерпретаційні моделі сленгових одиниць різняться між собою, як лексико-семантичними значеннями, граматичними формами, так і методами словотворення.

Сленгові номінації мають різні шляхи власного розповсюдження. Це своєрідні вертикальні схеми, що відмінні за напрямком руху сленгу та місцем знаходження його кореня. Звичним є процес впровадження сленгізмів знизу, коли джерелом словесних модифікацій є конкретний прошарок суспільства, який власне й дає поштовх для подальшого їх розповсюдження. У сучасному українському сленготворенні прослідковується незвичайний для цього лексичного пласта інноваційний процес. Суттю цього процесу виступає явище, коли сленгові слова створюються на вершині соціальної піраміди, а потім поширюються до її основи. Рух сленгу згори донизу ефективний в тих випадках, коли письменники, публіцисти, актори популяризують вже існуючий сленг або створюють свої сегменти соціолектів для подальшого їх розповсюдження. О.Д.Швейцер називає сленгові номінації такого роду «синтетичним сленгом». [15, 3с.]

.3 Роль молодіжного сленгу в житті суспільства та його комунікаційні функції

Молодіжний сленг, як і будь-який інший лінгвістичний вияв соціальних відносин, фактично являє собою лише певну лексикологічну систему, що базується на фонетичній та граматичній основах загальнонаціональної мови. Особливістю сленгового активного словника є розмовне, а інколи й грубо-фамільярне забарвлення. Сленгові номінації в свою чергу розділені на дещо абстрактні семантичні поля, що обслуговують певну сферу діяльності людини або виступають в якості описових характеристик. Найбільш розвиненими семантичними полями є: «Людина», «Зовнішність», «Одяг», «Житло», «Дозвілля» і так далі. Цей перелік не має закінчення, адже молодіжний сленг охоплює майже всі галузі життя, змальовує всі ситуативні варіації розвитку подій, крім нудних, оскільки сленгове слово все ж таки результат емоційного персоніфікованого ставлення мовця до предмета розмови. У основі сленгу завжди лежить принцип мовної гри. Зазвичай саме комічно-ігровий ефект є головним в сленгізованому тексті. Часто в сленгових одиницях комізм граничить із фамільярністю та навіть цинізмом, що виражається зазвичай у ставленні до соціально значимих явищ: смерті, відносин чоловіків та жінок, батьків і тому подібне. Явища, важливі з точки зору соціальних норм, часто сприймаються молоддю як цінності "предків" і цього аргументу достатньо аби сприймати їх скептично. Молодь цікавить не лише змістовна частина формулювання, а й метод його подачі, стилістичне оформлення, що витікає з прагнення оповідача бути цікавим для загалу. На сьогодні внаслідок всезагального прогресування сучасних технологій великий вплив на розвиток сленготворення також має комп’ютеризація. Зявившись у вигляді професійних мовних утворень, компютерний сленг дуже швидко долає межі вузькокласового засобу спілкування. Компютерні сленгові одиниці через швидкий процес інформатизації, що найбільше торкається саме молодого покоління, цілими семантичними конструкціями переходять до сленгу молодіжного.

Сленг не залишається постійним, відбувається константивна реорганізація, зазвичай катагенез. Зі зміною однієї модної тенденції іншою, старі слова забуваються, втрачають актуальність, їм на зміну приходять нові та, як правило, у спрощеному вигляді. Цей процес проходить дуже стрімко і пов’язаний в більшості зі зміною поколінь.

На протязі вікових змін, становлення власної індивідуальності відбувається й утвердження самобутньої свідомість індивіда, яка з часом переростає в більш складне поєднання доцентрових і відцентрових тенденцій. Починають формуватися антагоністичні уявлення — "бути не як усі" і корпоративні — "бути подібним до своїх". Так створюються специфічні базові лексеми сленгу молоді, об’єднаної спільними інтересами, територією, способом життя. Таким чином, у кожного наступного покоління молоді будуть зявлятись свої сленгізми.

Також останнім часом виявляється систематичність перетікання слів із сленгу до розряду літературних. Найчастіше, так відбувається зі старими, вже призвичаєними до слуху та загального вжитку сленгізмами. Слово при цьому втрачає свою ексцентричну тембральність. У невпинному обігу глобалізаційних змін сленг допомагає мові встигнути за потоком інформації.

Відповідно до цілей та завдань, які виконує молодіжний сленг, можна виділити такі його функції:

a)функція ідентифікації — субмова дозволяє молоді відчути себе більш згуртованою, відбувається привалювання відчуття єдності, взаєморозуміння;

b)комунікативна функція — сленг виступає мовою спілкування всередині певної соціальної групи;

c)емоційно-експресивна функція — внаслідок вікових особливостей, яскравого вияву юнацького максималізму зокрема, сленг допомагає комунікатору вільно та найбільш повно виразити всі почуття та емоції;

d)оцінна функція — характеризує оцінні відношення, висловлює ставлення мовця до оточуючих предметів та дійсності. Ця оцінка може коливатися від дружньо-іронічній до презирливо-принизливою. У більш широкому сенсі оціночні вирази можна поділити на загальнопозитивні та загальнонегативні;

e)маніпулятивна функція — наявна в провокаційно-спонукальних конструкціях, проте більшість з яких не припускає негайного виконання волі мовця. Вони скоріше покликані для демонстрації роздратування мовця співрозмовником і, як правило, бажання припинити спілкування з ним.

f)творча функція — її мета — задовольнити потребу словесного вираження того, чому в літературі немає належного еквіваленту;

g)номінативна функція — сприяє пристосуванню молоді до технічного прогресу;

h)функція економії часу.

Отже, сленг багатофункціональний. Перш за все, він дає іронічний ефект — вже за способом словотворення він призначений саме для сленгу. Таким чином, можна стверджувати, що сленг — це невід’ємна частина мови.

Сленг робить мову більш короткою, конкретною, емоційно виразною, а також служить своєрідним знаком приналежності до певної соціального середовища. Істотною відмінністю сленгу є підвищена емоційність, тенденція "стислості" в словах та виразах, а також те, що сленг "обслуговує" вузьке коло людей.

Існує хибна думка, що мова розвивається сама по собі: за певним алгоритмом дій, кругообігом процесів, спіралі, шляхом вбирання в себе іншомовних елементів за рахунок комунікацій, за рахунок її літературного розвитку поетами, письменниками, публіцистами і так далі. Однак на практиці мова не може еволюціонувати самостійно і велику роль у її розвитку відіграє молодь. Ще «не понівечені» сталістю та унормованістю життя, як правило, внаслідок соціалізації та прагматичності буденного існування, надані самі собі, молоді люди не бояться та мають час експериментувати з мовними сегментами, мимоволі займаючись словотворенням та створюючи граматичні інновації, що як наслідок утворює їх власну лексику — сленг.

Отже, сленг виступає специфічним мовним підтипом, який часто розглядають як порушення стандартних мовних норм. Це дуже виразні, іронічні слова та вирази, що слугують для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті, й стали невідємними частинами мовного середовища. Шляхом сленгізації мова звільняється від окремих «обтяжуючих» моральних канонів. З одного боку, це розширює межі свободи, і мовної також, дозволяє корегувати рівень емоційної забарвленості, спрощує спілкування, економить час, але, з іншого боку, чи мають ці процеси цілком позитивний відбиток?

Сленг допомагає молоді підкреслити власну індивідуальність, що є психологічною необхідністю на даному етапі становлення, відійти від загальноприйнятих штампів та стандартів, вчить грі слів. Проте апелювати сленгізованими номінаціями необхідно лише в своєму колі та знати міру, адже часте та рясне використання сленгу призводить до зменшення словникового запасу, байдужості до правильності та лексичної точності мови.

Молодіжний сленг має цілий ряд особливостей та специфічних рис, що відрізняють його від інших субмов: професіоналізмів (мови шахтарів, лікарів, вчителів), соціолектів (мови злочинців, бомжів, олігархів) і тому подібних мовних явищ, проте плутанина цих визначень відбувається й досі, через що існує проблема точної ідентифікації поняття. До таких особливостей можна віднести мінливий характер молодіжного сленгу. Ця риса є проявом постійного «оновлення» молоді підростаючими дітьми та дорослішанням молоді сьогоднішньої. Молодіжний сленг нікому не навязується, як, наприклад, літературна мова, він просто існує. Носії молодіжного сленгу, шляхом його використання, намагаються відійти від одноманітного світу дорослих.

Механізм формування сленгізованого словника молоді заснований, в більшості своїй, на запозиченнях, переважно з англійської мови. Однак, існує безліч методів словотворення, які стосуються й сленгізмів — це метод афіксації, злиття усічених основ та цілих слів, використання метафорики і так далі.

Модифікації та різноманітні реорганізації систем сленгу залежать від історичних подій, на тлі яких відбувається становлення молоді. Кожна нова форма суспільних відносин, кожна нова історична епоха віддзеркалюється в побутово-мовному середовищі, де найбільш соціально перспективним прошарком й виступає молоде покоління. Таким чином, мовна компетенція та мовна поведінка цієї вікової групи визначається напрямком розвитку й інших соціальних підсистем мови, зокрема мови розмовної та літературної. Молодіжні сленгові номінації демонструють рівень культурних вподобань, інтересів, смаку та потреб їх носіїв. Фактично сленг відображає особливості світосприйняття та свідомості молоді, що виявляється в саркастично-критичному сприйнятті дійсності та травестіюванні офіційних мовних норм.

РОЗДІЛ 2. МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ У ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

.1 Причини сленгізації засобів масової інформації

Останнім часом тенденційним стає явище впровадження сленгізованої молодіжної лексики в ужиток засобів масової інформації. Лінгвісти, досліджуючи мовно-структурну організацію матеріалів мас медіа, виокремлюють конкретні проблеми, з якими стикається сучасне телебачення, радіо та преса. Однією з таких проблем вважають ситуацію повязану з дотриманням мовних норм, а також мовного етикету в засобах масової інформації. На сьогодні вияв порушення мовних норм відтворює певну невизначеність, характерну як для сучасної медіа продукції, так і мовної ситуації загалом. Справа в тому, що всі працівники засобів масової інформації, що створюють мовну продукцію, породжують її на основі індивідуального репрезентативного досвіду, який формувався в конкретний часовий проміжок, у конкретній місцевості, під впливом конкретних діалектів та говірок, тому результат введення сленгових номінації у засоби масової інформації є відображенням світосприйняття автора через його словниковий запас.

Питання необхідності введення одиниць молодіжного сленгу в продукцію масмедіа досі залишається дискусійним. Частина науковців, як правило це дослідники старої формації, що виступають за чистоту мови та використання її літературної форми, вважають сленгізми «забруднюючим» та деструктуруючим елементом. Прибічники використання сленгу та взагалі модернізації мовних форм сприймають сленгові номінації виключно як стилістичний засіб, що виконує в тексті свої чітко визначені функції. Таким чином, впровадження у мову засобів масової інформації сленгу, та молодіжного сленгу зокрема, — явище суперечливе, що має свої як негативні, так і позитивні наслідки.

Причини сленгізації засобів масової інформації фактично відповідають цілям введення в текст сленгізмів.

Рупори сучасної журналістики зазвичай молоді люди, тобто прямі носії молодіжної сленгової лексики, що використовують її у власному повсякденному житті. Логічно, що від молодих журналістів сленгізми проникають в письмову мову публіцистики або ефіри теле- та радіопрограм. Їх використання дозволяє більш емоційно, експресивно і точно виражати дії, почуття та емоції, що дуже важливо в умовах сучасної конкурентної боротьби.

Більшість медіапродуктів сконцентровані на адекватній подачі матеріалу для великого сегмента своєї аудиторії, яким знову ж таки є молодь, а це досягається шляхом частого вживання зрозумілих і звичних слів та виразів саме для цього прошарку суспільства, тобто сленгу.

Також використання сленгових одиниць у засобах масової інформації має певну соціокультурну функцію. Її суть полягає в тому, що зараз, коли радянська культурна модель стає пережитком минулого, а нова культура незалежної України перебуває в процесі свого формування, молодіжний сленг у масмедіа, як вияв зміни лексичної форми спілкування, допомагає створити якісно нове бачення культури та моралі.

Засоби масової інформації, які вимушені боротися за споживача, повинні постійно дивувати свого реципієнта, привертати його увагу. Сьогодні аудиторія не лише сприймає готову інформацію, але й зважає на форму її викладу. В таких умовах журналістам необхідно вигадувати нові мовні конструкції, незвичні лексико-семантичні поєднання і так далі, а для цього потрібна розвинена, еволюціонуюча мова, збагачення якої відбувається також за рахунок сленгових номінацій.

Отже, сленг у мові масмедіа є ефективним методом посилення враження від прочитаного або почутого. Сленг може виконувати роль «свого хлопця» в журналістському тексті, що допомагає краще розуміти написане, дає відчуття причетності до суспільства, створює ефект єдності та згуртованості. Недоліки ж вживання сленгізмів полягають в якійсь фамільярності з читачем, «зниженням» матеріалу, який претендує на роль соціально-значимого і так далі.

.2 Сленг у газетних заголовках та анонсах новин

молодіжний сленг комунікаційний номінація

Молодіжний сленг може бути репрезентований у засобах масової інформації в різному вигляді. Один із способів введення сленгізмів у мову медіапродуктів — це вживання їх безпосередньо у заголовках або анонсах новинних чи розважальних програм. Справа в тому, що мова засобів масової інформації має свою очевидну специфіку, що виявляється в спеціальних мовних утвореннях — заголовках, підзаголовках, рубриках. Заголовне місце — потужна акцентуаційна позиція, інформаційна квінтесенція, яку першою бачить аудиторія. Лаконічні, змістовні, короткі за своєю будовою фрази, включаючи до свого складу сленгові одиниці одразу збільшують вірогідність звертання реципієнтом уваги саме на цю новину хоча б за рахунок неординарності її подачі.

У випадку використання сленгу в газетних заголовках чи анонсах, що становлять 85% від усього вжитку сленгізмів у засобах масової інформації, вони виконують, не так власне номінативну, інформативну чи рекламну функції, як оціночну або емоційно-експресивну. Такі заголовки ніколи не залишаються непоміченими, а реалізація вищезгаданих оціночної та емоційно-експресивної функцій одразу відображають ставлення автора до описуваної в матеріалі проблеми.

Яскраво прослідковується негативне, інколи іронічне авторське відношення в таких заголовках:

·«Менти зробили зі школяра маніяка» («Високий замок», 09.11.2012)

У даному заголовку автор підкреслює своє скептичне ставлення до професійної діяльності працівників правоохоронних органів.

·«Янукович: «Донбас порожняк не гонить!»» («УП», 21.03.2013]

У цьому випадку цитата В.Ф.Януковича містить жаргонізм, який укорінився в лексичному молодіжному словнику, а наведення цієї цитати в заголовку демонструє певний статус президента в очах автора.

·«Депутат забив на політику й вирішив стати попом» («Тема», 23.12.2011)

Сленгізм «забив» вжито задля акцентування уваги на факті безвідповідального відношення депутата до своїх обовязків.

·«Янукович прикончив МНС та замутив два нових міністерства» («Досьє», 24.12.2012)

У цьому випадку, повністю виконуючи інформативну функцію, заголовок за допомогою сленгових одиниць ніби натякає на кримінальне минуле героя.

·«У Кличко зажали гроші в Черкасах» («Досьє», 10.04.2013)

Сленгізм «зажали» використано аби підкреслити протизаконність дії, факт нахабного правопорушення.

·«Янукович пристроїв Калініна на гражданку» («Досьє», 16.01.2013)

Обраний заголовок містить одразу дві сленгові номінації: «пристроїв» та «гражданка». Перше слово підкреслює дружні, взаємовигідні відносини між учасниками події та має певного роду «підтекстовий» характер, а друге слово несе конкретне смислове навантаження й використане на позначення не військового, гражданського життя. Сленгізм «гражданка» є суміжним для військового соціолекту та молодіжного сленгу.

·««Тушка Гриценка» отримала кошти за тиждень до виходу з «Батьківщини»» («УП», 09.04.2013)

Наявність сленгової одиниці «тушка» в цьому заголовку символізує конкретну постать та демонструє зневажливе відношення автора до героя.

·«Держава зариє мільйони в дорогу до теплиць Фірташа <#»justify»>Слово «зариє» в цьому заголовку вжито в значенні «поховає», тобто в такий спосіб автор говорить про безглуздість та недоцільність такого капіталовкладення держави.

Отже, ми бачимо, що шляхом використання молодіжного сленгу в заголовках та анонсах новин чітко прослідковується суспільне відношення до певного питання, звісно, через призму погляду автора. Так, лінгвістичні особливості використаного вокабуляру дозволили зробити дані заголовки динамічнішими, відвертішими та емоційнішими.

.3 Сленг як складова основного тексту засобів масової інформації

Сленгізми в текстах можуть наводитись як в лапках, так і без них. Ставлячи лапки, автор демонструє власне усвідомлення не літературної сутності обраного висловлення та певним чином фіксує акцент саме на цій сленговій одиниці. Наприклад: «Водія «під кайфом» за кермом шкільного автобуса затримали у Криму.» («ТСН.Ранок», 05.04.2013)

Використання сленгу без лапок свідчить про те, що дана сленгова номінація розширила власне семантичне значення й сприймається, як звичний елемент спілкування. Науковець Р.Й.Розина стверджує: «У свідомості носія мови може не існувати межі між сленгом та літературною мовою, і ті слова, які лінгвісти традиційно відносять до сленгу та до позалітературної лексики, вже стали загальновживаними.» [9, 106с.] Тобто суспільство загалом й автор зокрема настільки звикли до вживання певного сленгізму, що вже не ідентифікують його як такий. Часто до таких сленгізмів можна дібрати літературний еквівалент. Наприклад: «Чоловік списує марихуану в організмі на ліки.» («ТСН.Ранок», 05.04.2013) Молодіжний сленг, вже за природою свого походження, — явище експресивне, тому, потрапляючи до основного тексту, як і у випадку з заголовками, він вносить емоційне забарвлення, демонструє ставлення, розставляє пріоритети та наголоси, згущує позитивні чи негативні наслідки описуваних подій. Розглянемо приклади введення сленгізмів до тексту журналістських матеріалів:

·«Прізвище Путіна «спливло» в «чорних списках» поліції Фінляндії» (ТСН, 11.04.2013)

·«Невже гоп-стоп повертається на вулиці Івано-Франківська?» (Правда, 27.03.2013)

·«Так, 54% респондентів не переймаються думками про хворобу — і чхати хотіли на всі епідемії.» (КФ, 05.12.2011)

·«За словами представника студії вільного руху Маріанни, вхід на гоцалку буде безкоштовним.» (Хрещатик, 08.02.2008)

·««Зелені американські президенти» ще довго будуть світовою резервною валютою.» (ГАРТ, 15.07.2009)

·«Теперь зіпосваний фейс Януковича тягне на 4 кримінальні справи.» (Коментарі, 10.01.2012)

·«В Одесі накрили цех з пошиття фальшивих «адиків»» (Вголос, 07.03.2013)

Ще однією особливістю сучасних засобів масової інформації є наведення сленгізованих цитат політиків, представників масової культури, спортсменів і так далі.

Зазвичай цитування використовується при написанні інтервю або матеріалу з приводу проведеної прес-конференції, при цьому особа, цитата якої наводиться, чітко співвідносить свою сленгові одиницю з її літературним відповідником. Як правило, сленгізми в таких випадках використовують для більш детального, точного опису предмета бесіди. Наприклад:

·««Пан Янукович дуже прикольний чоловік, за його висловлюваннями дуже смішно спостерігати. Він дійсно прикольний політик, але це не означає, що він може бути президентом», — зазначив міністр.» (Українська правда, 13.01.201)

·«Увесь документальний фільм пронизаний іронією та гумором Вуді. Кінець вкотре змушує посміхатися: «Я хотів стати коміком — став, хотів знімати фільми — знімаю, хотів грати в джаз-бенді — граю, але чому в мене таке відчуття, що я десь налажав…»» (Gazeta,03.12.2012)

·««Дуже дешевий PR, і головне — не зрозуміло на кого розрахований. У це відверте фуфло може повірити, хіба що, стародавня старенька з глухого села, або молоденька студенточка факультету козодоярства Глибоко-Тайгового університету. …» — підсумував журналіст.» (ПроСПОРТ,29.12.2010)

У цитатах з використання сленгових номінації чітко простежується індивідуальне ставлення особи до подій, проте замість інколи невизначеної постаті автора за цитатами завжди стоїть конкретний мовець.

.4 Застосування в засобах масової інформації сленгових номінації, утворених різними шляхами

Джерела поповнення сленгового лексикону, про 9які вже згадувалось, дуже різноманітні. Молодіжні сленгові номінації використовуються журналістами незалежно від шляху їх словотвору. Авторів цікавлять їх стилістичні функції.

Елементи молодіжного сленгу можуть представляти собою запозичення з іноземних мов або кальки. Наприклад:

·«Спекулянти продають «бакси» заради більш вигідних вкладів» (Мета, 27.11.2009) «Бакси» від англійської «bucks» — американські долари.

·«В ексклюзивному інтерв’ю «ТелеПростору» <#»justify»>«Бойфренд» від англійської «boyfriend» — друг, кохана людина.

·««Бебі-бум по-українськи». В Україні почали більше народжувати…» (Радіо Свобода, 12.04.2013)

«Бебі-бум» від англійської «Baby-Boom» — різкий стрибок рівня народжваності.

Молоджіні сленгізми можуть також запозичуватись із інших субмов: жаргонізмів, професіоналізмів, різноманітних соціолектів.

·«Янукович дав зрозуміти, що останній дембель буде ще не скоро» (УНІАН, 15.02.2013)

У даному випадку сленгізм «дембель», який вкиористано у значенні демобілізації солдата, є професіоналізмом військової сфери, що став загальновживаним серед молоді.

·«Подарунок до дня знань або «всі прєлєсті общаги»»

У цьому заголовку сленговий елемент «общага» (гуртожиток) є частиною студентського сленгу, проте в той же час відноситься й до сленгу молодіжного. До того ж, «общага» є калькою з російського сленгового відповідника.

·«Британський хакер через Facebook впіймав мародера, який вкрав його ноутбук» (ТСН, 16.08.2011)

Сленгізм «хакер» перейшов до молодіжного сленгу з компютерного й відповідно до свого лексичного значення називає людину, яка є висококваліфікованим IT-спеціалістом. До речі, термін IT-спеціаліст також породив цілу низку різноманітних сленгових утворень, серед який найбільш поширене «айтішник».

·«У Кременчуці вантажівка врізалася у легковушку і пошкодила маршрутку» (Вісник Кременчука, 10.10.2012)

У цьому реченні вжито одразу дві сленгові одиниці: «легковушка» та «маршрутка». Перший сленгізм належить по професіоналізмів, проте рясно використовується молоддю і не тільки, а другий сленгізм взагалі належить до так званого загального сленгу.

Поповнення сленгового вокабуляра відбувається й іншими шляхами: афіксації, аббревіацією, злиттям основ та слів, за допомогою каламбуру та метафорики. Наприклад:

·«Однак у типовому положенні про соціальний гуртожиток вказано, що заборонено створювати соціальні гуртожитки (які несвідомі громадяни називають «бомжатник») у будинках, які призначені для постійного проживання мешканців… (Пункт 4 Типового положення…).» (Ратуша, 28.07.2011)

·«Київську ходу гопників Хрещатиком скасували через сніг» (ТСН, 22.03.2013)

·«У Києві знесли черговий гральний «гадюшник» — "Святошинські робінгуди" святкують нову перемогу» (Gazeta, 21.03.2013)

Для створення сленгових номінацій «бомжатник», «гопник», «гадюшник» використано метод афіксації.

Метод складання коренів було застосовано для створення таких сленгізмів, як «ментовіз» та «базарогін».

·«За рогом правоохоронців очікувала «канарейка» і вони, сходу влетівши до «ментовозу», лише і встигли, що заволати водію: «Жени!».» (УП, 19.11.2008)

·««Базарогін» двох президентів» (Комісар, 26.05.2011)

Можна зробити висновок, що жодної лімітизації процесу сленгоутворення не існує. Він залежить лише від фантазії автора й різниться лише шляхом реалізації його задуму.

2.5 Молодіжний сленг та його роль на шпальтах друкованих засобів масової інформації

Популяризація сленгового лексикону в засобах масової інформації, а особливо на шпальтах газет та журналів, останнім часом стає явищем звичним, повсякденним та певним чином закономірним. Ця закономірність легко простежується через логічно-наслідковий зв’язок, що зрештою має матеріалістичне підґрунтя: використання сленгу — підвищення цікавості до матеріалу, підвищення його «гостроти» — зростання рейтингу медіа-продукту — збільшення обсягу прибутку. Таким чином, можна стверджувати, що сленгізація друкованої продукції — це, в певній мірі, свідомий засіб журналіста для привернення уваги до свого тексту й дещо прагматичний підхід керівництва до такого роду методів.

Існує ціла низка видань, які отримали свою постійну аудиторію саме за допомогою тематичного та сленгізованого наповнення власних матеріалів. До таких газет та журналів належать: журнал для дівчат-підлітків «Cool Girl», розважальний журнал «Check Up», музичний журнал «Music Room», молодіжні газети «Балкон» ,«МолотОк», «Молода Гвардія», «Тремпель», «Молодіжний меридіан» та інші. Ще десять 10-15 років тому сленг можна було побачити тільки на сторінках видань подібного роду, але сьогодні ми бачимо великий спектр вжитку сленгових одиниць у друкованій продукції, що адресована широкому колу читачів різних вікових категорій. Читач, отримуючи публіцистичний продукт «оформлений» за допомогою сленгу, відповідає виданню тим самим, а тому не дивно, що надруковані в газетах та журналах листи до редакції також містять сленгову молодіжну лексику.

Сама молодь відгукується на урізноманітнення друкованих матеріалів сленгом так: «Коротше кажучи, гарна, що дещо б’є по вухах ексклюзивна мова (якщо завгодно — жаргон), яка схожа на показовий коктейль дипломованого бармена — в ньому десятки інгредієнтів, але вони настільки віртуозно змішані, що не розбереш, де закінчується один і починається інший.» [5, 107с.] Наведений уривок із матеріалу газети «Тремпель» яскраво демонструє рясне вживання молодіжних сленгізмів, відповідну манеру написання та врешті-решт зміст статті, що розповідає про «нелегке» життя альфонсів:

«Отже, ти оселився в неї. Уся краса життя, сніданок у ліжко й соплі по телеку ввечері. Ти економиш на комунальних платежах та хавчику. До того ж, миш, із шкіри лізе, виготавляючи тобі страви гідні короля. На продукти я грошей не даю принципово, з отмазою, що харчі — це її єпархія, а я на Багами чи Париж коплю грошики (звичайно, коли підійде час обіцяного, в тебе вже буду нова сіра миша в розході)….

…Сиди собі в теплому кріслі, милуйся трусиками секретарки та вимагай із менджерів по повній! А з окремих осіб жіночої статі, що не виконали план, можна спробувати стягнути натурою. Довго в кріслі ти таким чином не протримаєшся, але післі розставання з сірою мишкою, що тебе туди влаштувала, також там не сидіти. Так що ти нічого не втрачаєш, лише збираєш екстрабонуси….

Шмотки та аксесуари. За рахунок сірої миші можна файно прибарахлитися.»

У даній газеті не лише матеріали насичені сленгом. Навіть рубрики в більшості свої складаються з молодіжних сленгових номінацій: «Любофф та інше», «Фешн» (калька з англійського «fashion» — мода), «Технарь» і так далі. Газета «Молода Гвардія» також має на своєму рахунку подібні рубрики: «Кумирня» (від слова «кумир»), «Тусня» (від слова «тусити» — віпочивати) та інші. Тексти «Молодої гвардії» також різняться молодіжною термінологією:

« Команда, здається, остаточно адаптувалася в столичному шоу-бізнесовому середовищі й несамовито підкидає вугілля в топку паровоза Таліта Кум, що продовжує летіти вперед….

…Скажімо, на одному з концертів моєї першої формації ми експериментували з одним львівським модельєром, і замість сукні в мене були лише дві шлеєчки, які ледве прикривали тіло, а зверху був прикид з прозорого поліетилену. …Якби від початку свого становлення я робила ставку на цицьки, то, напевно, було б усе інакше, але оскільки ставку я зробила на мізки, то сьогодні (Юля іронічно усміхається), показавши свої цицьки, я нарешті зможу дійти стану певної гармонії

…І всі ці розмови про професійну придатність — відмазки.

… Взяти цю фотку з факом — вона весела і прикольна, в ній немає нічого агресивного і поганого..»

Потрібно зазначити, що видання, які майже цілком «говорять» сленгізованою мовою — це видання молодіжні, ті, які першочергово себе так позиціонують. Однак таких газет і журналів не так вже й багато. Цей факт здебільшого пояснюється тим, що молодь віддає перевагу засобам аудіо-візуальної комунікації: радіо, телебаченню, Інтернету.

.6 Сленг на телебаченні, радіо та в інтернет-виданнях

Сленгові слова дуже часто лунають по радіо, зустрічаються на телебачення та сторінках інтернет-ресурсів. Телебачення вважається найбільш потужним засобом масової інформації саме з погляду розповсюдження сленгових лексем. Блакитний екран демонструє безліч молодіжних програм, в яких відбувається спілкування на молодіжному сленгу. Існують молодіжні канали: «М1», «RU.Music», «Стар ТБ», яке існує, як продовження радіостанції «Стар ФМ», «НЛО.TV», «Ектів +» та інші. Також існують телеканали, які позиціонують себе, як «канали родинного дозвілля», а отже стосуються й молоді — це «Новий канал», «ТЕТ», «Інтер», «1+1». Потрібно наголосити, що мова йде лише про українські канали, а не ті, які транслюються та перекладаються на українську.

На молодіжних телеканалах часто можна почути такі слова, як: круто (відмінно, надзвичайно, неймовірно), відстій (невдача,невдоволення), безпонтовий (безглуздий), просунутий (людина, яка розуміється на чомусь краще за інших).

Молодіжні сленгові одиниці можна зустріти не тільки на молодіжних, але й на громадських каналах, зазвичай у розважальних програмах або як вкраплення в анонсах новин.

Надзвичайно популярним є застосування сленгу в рекламі, що також не можна викреслювати з переліку субєктів, що впливають на суспільство. Сленговий каламбур «Не гальмуй, снікерсуй!» вже давно ввійшов у повсякденний лексикон молоді й не тільки. Так звані бриколажі (коли цитата з реклами або з фільму вставляється в власне висловлювання) давно стали звичними. Широке вживання молодіжної сленгової лексики характерне для більшості телепроектів, таких як «Фабрика зірок», «Україна має талант», «Голос країни», «Танцюють всі», «Х-фактор» та інші. Наприклад:

·«Женя Літвинкович дивовижний ще й у тому, що половина людей його любить, а інша половина вважає його непорозумінням на «Х-Факторі». Як на мене, це круто!» (СТБ, 26.12.2012)

·«Кульний гурт. Тут нема про що сперечатись. Я тисну!» (1+1, 23.03.2013)

·«Ален Делон «кинув» шоумена Зеленського на гроші. » (1+1, 28.02.2013)

·«Футбольний «мордопис» цього разу не відбувся.» (1+1, 28.04.2010)

Також сленговими виразами багаті інтернет-видання. Їх у даному випадку можна розділити на два види: 1. Ті, які дублюють друковану версію газети чи журналу; 2. Ті, які є самостійним інтернет-ресурсом.

Перша група видань, зазвичай, лише копіюють зміст друкованої продукції та зберігають локалізовані в одному місці, на сайті, матеріали, які виходили в попередніх номерах. Також на таких сайтах можуть розміщатися роботи, які не були надруковані за певних обставин, але мають свою інформаційну цінність. Подібні електронні інтерпретації газет та журналів використовують сленг лише як емоційний барвник (звісно, якщо це не копії тих медіа-продуктів, які «розмовляють» сленгом), проте майже всі сайти оснащені можливістю залишати коментарі та рецензії, де вже реципієнт може собі дозволити використовувати сленгові одиниці в тексті так часто, як йому того заманеться.

Друга група інтернет-ресурсів може дозволити собі більше в плані вживання сленгу, але потрібно зазначити, що йдеться не про такі інтернет-ресурси як газета «Українська правда», інформаційне агентство «УНІАН» чи інформаційний портал «УкрНет», що також дозволяють собі сленгізовану лексику, але відповідають певним журналістським канонам та вимогам. Мова йде про ті ресурси, де авторів жодним чином не обмежують, але матеріали вважаються публіцистичними чи художньо-публіцистичними. Подібні сайти можуть навіть не приносити жодного прибутку його власнику, бути економічно нерентабельними. Вони функціонують на волонтерських засадах, а відтак автори можуть писати та публікувати на сайті майже будь-що та в будь-якій формі.

Прикладом подібного ресурсу є інформаційний портал «К1», де зустрічаються публікації саме з великим обсягом молодіжного сленгу. Наприклад: «Жили були старий зі старою. У раз шугнув старий чувак свою клюшку, аби вона йому хавчика згоношила. Стала вона по-бистрому кидати кості по засікам та коморам. Вицепила борошна трохи та зварганила Колобка, залишила його на вікні пухнути. А Колобок наколов своїх шнурків та зліняв через вікно. Покотився він пішкодралом по дорожці, а на зустріч йому Заєць-лох: «Гей, товстий, я тебе зхаваю!» — «Не хавай! Я тобі пісеньку злабаю.»… Заєць-лох вислухав пісеньку й змотався, а Колобок похиляв далі. …» (К1, 22.05.2012)

Цей уривок із переробленої казки про Колобка наведено в великому аналітичному матеріалі, де піднімається питання сленгу як суспільного явища. Також, можна зустріти таке висловлювання:

«Ті кому кльово, котлів не січуть.» (К1, 22.05.2012)

Цей вираз лише сленгізована пародія на знаменитий вислів «Щасливі на години не зважають» або «Щасливим байдуже про час».

Отже, телебачення та інтернет-ресурси більш розкуті стосовно використання молодіжного сленгу. Вони все ж таки більше ніж друковані видання направлені на свого роду діалог з аудиторією. Телебачення через постійну можливість виникнення ефекту так званої «втраченої миті» мусить впливати на глядача прямо зараз, воно не має другого шансу, тому сленг для телебачення чудовий каталізатор у налагодженні звязку з глядачем.

Сайти в Інтернеті використовують сленг найбільше. По-перше, вони менш «підзвітні», якщо можна так висловитись, а отже мають більше певної свободи. По-друге, вони менше піддаються редагуванню, а отже стилістично-лексичних правок також менше. І по-третє, в друкованих виданнях існує конкретний ліміт кількості дозволених знаків у тому чи іншому матеріалі, що обумовлено зазвичай технічними вимогами, а в Інтернеті обсяг роботи, як правило, не обмежується (хіба що адміністратором або редактором), а відтак у автора набагато більше можливостей висловити свої думки.

Молодіжний сленг у наш час перестав бути засобом спілкування лише конкретної референтної групи. Сленгізми активно проникають у засоби масової інформації, які в свою чергу відображають не лише стан сучасного молодіжного сленгу, а й демонструють тенденції його розвитку. Сленгові вирази присутні на шпальтах газет та журналів, наявні на сторінках Інтернет-видань, лунають з екранів телевізорів та радіоприймачів. Різниця полягає лише в ступені їх концентрації. Перше місце займають інтернет-ресурси, далі телебачення та радіо, а потім друкована продукція. Усі види засобів масової інформації можна поділити на два типи: 1. Ті, що позиціонують себе, як молодіжні, а тому перенасичені відповідним молодіжним лексиконом; 2. Ті, які лише використовують молодіжний сленг, як стилістичний прийом. Проте всі вони мають однакові цілі, чим і обґрунтоване вживання сленгізмів. Засоби масової інформації в такий спосіб привертають увагу аудиторії, а автори зацікавлюють читача, глядача або слухача, висловлюють своє ставлення до проблеми, додають емоційності матеріалу, іронізують, пародіюють чи нахабно насміхаються.

Однак сленг має чітку межу доречності та адекватності. Саме тому його поява в засобах масової інформації викликає неоднозначну реакцію: люди, що звикли бути з газетою «на Ви», категорично не сприймають цю тенденцію. А молоді, яка бачить в пресі «свою тусовку», навпаки, приємно відчувати себе причетною до подій, що висвітлюються.

ВИСНОВКИ

На сьогодні, коли українська держава перестала бути однією з країн Радянського Союзу, а більшість її громадян або зростали, або встигли народитись у останні «совкові» часи, думка про те, що «молодь — майбутнє країни» стає все більш актуальною, а отже дослідження молоді як соціального прошарку та явищ повязаних з нею стають все більш ґрунтовними.

Ще десятиріччя тому, незважаючи на наявність своєрідного сленгу серед молоді, ніхто не міг припустити, що ця молодіжна термінологія так швидко проникне в засоби масової інформації. Науковий розгляд молодіжного сленгу в мові масових комунікацій є важливою задачею, бо через інформацію, що надається широкому загалу, масмедіа впливають на суспільство, його світосприйняття, мислення, формують культурно-ціннісні орієнтири, регулюють відносини між людьми.

Мова засобів масової інформації не завжди дотримується правил і норм літературної мови. Це стосується й використання сленгізмів, що повязано з прагненням бути ближче до глядача, читача, слухача. Таким чином, засоби масової інформації не лише відображають мовну дійсність та виконують свої інформаційну, комунікативну та інші функції, а й самі стають популяризаторами молодіжного лексикону. Там, де журналісти раніше зберігали чіткі межі дозволеного відповідно жанру, зараз вони можуть застосувати сленг. Він використовується навіть у випусках новин та авторитетних друкованих виданнях. Сленг можна зустріти у заголовках газет та журналів, власне текстах статей, інтервю та анонсах. Сленгізовані вирази вживають артисти, політики, громадські діячі. Молодіжний сленг володіє потужним емоційно-експресивним забарвленням, є вдалим стилістичним прийомом, що пояснює його рясне використання.

Проте іноді аудиторія сприймає сленгізовані тексти матеріалів за зразок вербальної форми викладу думок та віддзеркалює почуте або прочитане на власному мовленнєвому етикеті. Оскілки молодь є численним та соціально активним прошарком будь-якого суспільства сленгізми проникають також у інші підсистеми мови, зокрема й публіцистику. Таким чином, відбувається певного роду кругообіг: через молодь сленг потрапляє до засобів масової комунікації, які в свою чергу ще більше популяризують його не лише серед молоді, а й серед іншої частини населення, а відтак сленг стає не тільки елементом мовного середовища, а й елементом культури суспільства.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Берегівська О.М. Молодіжний сленг: формування та функціонування// Пит. Мовознавство. — М:. Наука,1996г. — 33 с.

2.Єфремова Т. Ф. Новий словник російської мови.. — М.: Російська мова, 2000 — 425 с.

3.Зайківська Т.В. Шляхи поповнення лексичного складу сучасного молодіжного жаргону: дис. канд. філол. наук. — М.,1994. — 4 с.

4.Лапова О.Б. Про молодіжний жаргон // Російська мова. — Мінськ, 1999. — Вип.10. — 34-39 с.

5.Лепкова Я. Круто говоримо! // Cosmopolitan, 1998. Февраль. — 107 с.

6.Матюшенко О.Є. Запозичення як один із найпродуктивніших засобів створення одиниць сучасного молодіжного сленгу // О.Є.Матюшенко // Соціальні варіанти мови — II: матеріали Міжнар. наук. конф. — Н.Новгород:. НДЛУ ім. М.О.Добролюбова, 2003. — 387 с.

7.Партрідж Е Сленг вчора та сьогодні. — Лондон:.Роутледж, 1979. — 3с.

.Потятиник У. О. Соціолінгвістичні та стилістичні аспекти функціонування американського сленгу /У. О. Потятиник // Іноземна філологія. — 1999. — № 111. — 109-114 с.

9.Розина Р. Й. Порівняльний аналіз семантичних процесів у літературній мові та в сленгу / Р. И. Розина // Сучасна російська мова: Активні процеси на рубежі XX-XXI сторіч / Ін-т рос. мови. ім. В. В. Виноградова РАН. — М. : Мови словянських культур 2008. — 106 с.

10.—Словник української мови: в 11 томах. Том 9, 1978. 350 с. <http://sum.in.ua/p/9/350/2>

11.Солганик Г.Я. Про нові аспекти вивчення мови ЗМІ // Вісник моск. ун-та. — Сер.10, Журналістика. — 2000. — № 3.

12.Уздинська О.В. Семантичні особливості сучасного молодіжного жаргону. // Активні процеси в мові та вимові. — Саратов, 2000. — 163с.

13.Хомяков В.А. Введення у вивчення сленгу — основного компоненту англійського просторіччя. — М:, 2009. — 153с.

14.Чеховський В.О. Лінгвістичні основи вчення про терміни: Посібник для філол. спец. вузів. — М:. Вища шк., 1997 — 94 с.

15.Швейцер О. Д. Американський варіант літературної англійської мови: шляхи формування та сучасний статус / О. Д. Швейцер // Питання мовознавства. — 1995. — № 6. — 3с.

16.Вікіпедія [Електронний ресурс]. Режим доступу: <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B3>