Засобі вираження агенса семантико-синтаксичної структури англійського речення

Засобі вираження агенса семантико-синтаксичної структури англійського речення

Засобі вираження агенса семантико-синтаксичної структури англійського речення

Курсова робота

Київ — 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Визначення речення

.1 Проблема дефініції речення

.2 Три аспекту речення: структурний, семантичний, прагматичний

.3 Властивості речення

Розділ 2. Семантична структура речення

.1 Семантичні ролі членів речення

.2 Синтаксична і семантична структура речення

Розділ 3. Засоби вираження агенса в англійських реченнях

.1 Загальна характеристика терміну "агенс"

.2 Моделі експліцитності і імпліцитності агенса

.3 Висловлення агенса за допомогою займенників

.4 Висловлення агенса словосполученнями з іменником в якості ядра

.5 Аналіз вираження агенса в англійських реченнях на прикладі розповіді Мика Джексона "Сестри Пірс"

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

У цій курсовій роботі досліджуються засоби вираження агенса синтаксичної структури англійського речення.

Актуальність роботи полягає в тому, що речення, як одиниця синтаксичного рівня, є складним і багатоаспектним феноменом, який повинен розглядатися в області лінгвістики з урахуванням його синтаксичних і семантичних характеристик, оскільки при вивченні функціонування мови необхідно аналізувати не лише форму речення, але і розглядати сенс, який за ним ховається. Одним з аспектів вивчення синтаксису є виявлення особливостей агенса, тобто одушевленого учасника ситуації. Агенс впливає на структуру речення і, відповідно, на його сенс.

Мета роботи — дослідити засоби вираження агенса синтаксичної структури англійського речення. Ця мета обумовлює постановку наступних завдань:

1.Дати визначення речення. Показати відмінності речень від інших мовних одиниць і встановити аспекти і функції речення.

2.Розглянути структуру речення і проблеми членів речення

3.Дослідити способи вираження агенса в англійських реченнях на прикладах;

Теоретичною базою послужили роботи наступних зарубіжних і вітчизняних лінгвістів: В.Г. Адмони, Г.Б. Алисовой, Н.Д.Арутюновой, Г.Г. Почепцова, Х. Бринкманна, Дж. Риса і багатьох інших провідних фахівців, що займаються проблемами синтаксису.

Об’єктом дослідження є семантична структура речення.

Предметом дослідження стали засоби вираження агенса синтаксичної структури англійського речення

Матеріалом дослідження послужила вибірка речень з творів Джоан Харріс «Шоколад» та Міка Джексона "Сестри Пірс", що містять випадки вживання агенса. Також у роботі розглядається деяка кількість конструкцій з англомовних літературних текстів.

Практична значимість роботи полягає в можливості використовувати матеріал, виводи і запропоновані завдання на семінарах з синтаксичної семантики, в курсі по мовознавству, а також на семінарах з теоретичної і практичної граматики.

Розділ 1. Визначення речення

.1 Проблема дефініції речення

Відомо, що мова є засіб спілкування між людьми, засіб обміну думками. Головним засобом формування думки, вираження і повідомлення думки служить речення.

Речення — головна одиниця синтаксису. Цікаво, що раніше вивченню речення не приділялося значної уваги. Проблема стала актуальною з виділенням з граматики синтаксису як такого. До цього моменту лінгвістів хвилювали проблеми виникнення мови, морфології, етнографії, родовідного дерева. У другій половині 14 ст. — початку 16 ст. — у модистов, що розуміють мову як складну систему модулів, — синтаксис починає займати почесне місце в граматиці. Російський учений А.А.Шахматов, що займався класифікацією простих речень, провів колосальну роботу по збору матеріалу, але, на жаль, йому так і не вдалося виділити основні ознаки речення.

Вивчаючи речення, слід враховувати, що мова створює абстрактні, узагальнені правила побудови. Тому метою синтаксису, як науки, являється не вивчення конкретного змісту окремих речень, а виявлення і вивчення структурно-семантических типів речення. Саме типи речень, що створилися в кожній конкретній мові в процесі його історичного розвитку, повинен вивчати синтаксис. При цьому типи речень повинні вивчатися і з боку їх структури (побудови), і з боку їх узагальненого значення (семантики).

На думку багатьох лінгвістів однієї з найбільш важких теоретичних проблем, що стосуються речення, і яка досі залишається невирішеною, являється проблема вироблення визначення речення. У історії лінгвістики є, щонайменше, 4 основних типи визначень речення: логічні, психологічні, граматичні і фонетичні. Психологічні визначення не властиві англійській мові.

Своєрідність цього поняття, а також основна трудність дефініції речення полягає в тому, що окремо взяті речення не є постійними величинами. Речення протиставляється іншим одиницям мови і відрізняється наступними характеристиками.

1.Речення — мінімальна одиниця мови.

2.Речення має комунікативну функцію

.Речення — є цільнооформленної структурою і розглядається як ціле.

Швейцарський мовознавець Фердинанд де Соссюр пояснив і ввів багато понять в лінгвістику, серед них парадигматичний і синтагматичний, синхронічний і діахронічний спосіб розгляду одиниць мови. Відповідно до чого він і розділив лінгвістичні дослідження на дві області: мова (парадигматика, запас) і мова (синтагматика, використання мови). Відтоді усі одиниці мови розглядаються з цієї позиції.

У 1931 році німецький мовознавець Джон Рис дав 140 визначень речення в книзі "Що таке речення". У Москальской О.И. можна зустріти близько 500 визначень речення. На сьогодні немає жодного найповнішого визначення. Необхідно було відокремити мовну сторону речення від не-мовної. Джон Рис був, по суті, першим, хто звернув увагу як на змістовну так і на структурну сторони речення, тим самим намагаючись об’єднати форму і значення. Він першим вводить поняття модальності речення як основної ознаки цієї єдності, яка відрізняє речення від інших одиниць мови. Отже, по Д. Рису: речення — це мінімальна граматично оформлена одиниця мови, яка виражає свій зміст у своєму відношенні до дійсності.

Інші учені намагалися освітити у визначенні речення також інші його сторони, визначаючи його і як мовну і як розмовну одиницю, інформаційне і граматично оформлену. Незважаючи на численність поглядів, що стосуються цього питання, ніхто ще не запропонував такого визначення речення, яке б знайшло підтримку з боку більшості граматистів. Ми вважаємо, що речення — одна з синтаксичних конструкцій, центральна, найважливіша, але не єдина, тому можна сказати, що речення — це синтаксична конструкція. Оскільки всяка синтаксична конструкція — це, зазвичай, група слів, то у визначенні речення через синтаксичну конструкцію не втрачається інформація, що повідомляється в традиційному визначенні. (У традиційному, найбільш поширеному визначенні речення, його називають не "синтаксичною конструкцією", а групою слів). В той же час, визначення речення як синтаксичній конструкції точніше: синтаксична конструкція — це група слів, але не кожна група слів складає синтаксичну конструкцію.

1.2 Три аспекти речення: структурний, семантичний, прагматичний

Речення є найскладнішою одиницею в системі мови. Складність речення полягає в множинності його складових, кількість яких в реченні структурно не обмежена : речення може бути скільки завгодно великою, і будь-яке речення можна продовжувати нескінченно, хоча число елементів, що становлять кожне окремне речення є кінцевим. Складність речення пов’язана, далі, з багатоплановістю взаємних стосунків що складають елементи речення. Що стосується специфічних ознак речення, то, оскільки ми маємо справу зі значущою знаковою одиницею мови, вони повинні відображати властивості, пов’язані з особливостями будови, змісту і вживання речення, — трьох аспектів, що характеризують кожну знакову одиницю мови : структуру, семантику і прагматику [18; с.55].

Структурний аспект. Речення, будучи мовною і знаковою одиницею, характеризується формою і змістом. Форма у речення специфічна. Звичайна багатокомпонентність речення (однослівні речення значно менш вживаються, чим багатослівні) висуває на перший план завдання встановлення того, як слова в реченні об’єднуються в те, чим вони в сукупності являються, тобто в речення. Цим речення відрізняється від простого набору слів. Тому цей аспект речення можна назвати аспектом структурної організації [17; с.325].

Найважливішою стройовою, інакше структурною особливістю речення є замкнутість взаємних синтаксичних зв’язків, що становлять речення. Жодне слово даного речення не може виступати головним або залежним елементом по відношенню до слів, що знаходяться за його межами. У основі цього явища лежить відповідність кожного речення певної структурної схемі, набір яких для кожної мови кінцевий і специфічний. Таким чином, ми приходимо до наступного визначення речення. Речення — мінімальна синтаксична конструкція, що використовується в актах комунікації, характеризується предикативністю і що реалізовує певну схему [17; с.335].

Семантичний аспект. Другий аспект речення — семантичний. Семантичні ознаки мають і компоненти речення : підрядні речення, члени речення. Певними взаємними семантичними стосунками характеризуються і частини складносурядного речення. Нарешті, у елементів речення є, разом з функціонально-семантичними значеннями типу "доповнення" або "обставина", семантико-ролевые значення типу "агенс" і "патиенс" І самі ці семантичні ролі, і семантико-ролевые конфігурації входять до числа об’єктів семантичного вивчення речення.

Далі, речення (навіть однослівне), на відміну від слова і словосполучення, означає деяку актуалізацію, тобто певним чином співвіднесену з дійсністю ситуацію. Так, night як слово лише "інвентарно", як одиниця словника — називає відповідне явище природи. Іменник night — не більш як мовне вираження поняття "ніч". Інша справа речення Night. Речення Night представляє явище ночі вже як факт дійсності. Відповідне явище і для автора речення і для адресата актуалізувалося. Актуалізація як синтаксичне явище має спеціальну назву — предикативність. Її складають категорії модальності і часу.

Прагматичний аспект. Можна виділити ще прагматичний аспект речення, пов’язаний з використанням речень в актах мови. Речення — одиниця мови, яка має очевидне і дуже важливе для мови внеструктурне функціональне призначення, це служити основною одиницею мовної комунікації. Звідси відмінності комунікативного плану між реченнями, складна система зв’язків, аж до взаємозаміни, між реченнями, що розрізняються прагматично. Речення є мінімальною одиницею мовної комунікації. Структурні одиниці "нижчого" рангу, ніж речення, можуть виступати лише як його конституенти.

1.3 Властивості речення

Ґрунтуючись на вищезгаданих аспектах речення, можна виділити його функції.

Комунікативна функція речення полягає в передачі інформації, тобто вираженні думок і почуттів мовця. Придатність речення для використання в актах мовної комунікації пов’язана зокрема з тим, що речення якраз дає людині можливість творчо і активно реагувати на непостійну, динамічну дійсність, взаємодіяти (засобами мови) з новими умовами (як у сенсі змісту, так і безпосередніх учасників) мовного акту.

Окрім комунікативної, речення має когнітивну функцію, яка є засобом оформлення думки. Ми бачимо, що в реченні реалізується функція мови в цілому — бути засобом спілкування, засобом обміну інформацією, обміну думками, засобом самого формування думки.

Відмінність між реченням, з одного боку, і словом або словосполученням, з іншою, полягає в тому, що реченням властиве вираження предикативності.

Предикативність формує речення як одиницю повідомлення. Типовою граматичною формою вираження предикативності є відношення між підметом і присудком, функціональне призначення цього відношення, яке називається також предикативним відношенням і полягає в сполученні ознаки-предиката з його носієм-суб’єктом.

Предикативне відношення, що реалізовується як відношення між підметом і присудком і відрізняється від інших видів стосунків двосторонній спрямованістю. Узгодження дієслова-присудка з підметом-іменником не означає відношення граматичного підпорядкування. Між підметом і присудком існує особливий вид відношення — взаємозалежність. Підмет припускає присудок так саме, як присудок припускає підмет; вони спрямовані один назустріч одному.

Відмінність англійського речення полягає в тому, що в англійському реченні завжди є предикат:’s late. — Вже пізно.

Отже, речення як одиниця комунікації формує предикативне відношення, яке не має відповідності у внемовной дійсності, а належить виключно мові і є передумовою для всякої комунікації між людьми[3; с.52].

Зупинимося на деяких інших загальних властивостях речення.

Речення, подібно будь-якої іншої одиниці мови, має форму. Саме на основі формальних ознак ми визначимо There were no landing fields (J.Aldridge) як речення, а were fields there landing no як не-речення. Отже, форма речення багатоступінчата і багатокомпонентна. Зокрема, вона включає формальні показники складових компонентів членів речення, спосіб організації цих компонентів, так само як і їх набір.

Розділ 2. семантична структура речення

2.1 Семантичні ролі членів речення

З першої глави ми з’ясували, що основна властивість будь-якого речення — предикативність, яка виражається граматично відносно підмета (суб’єкта) до присудка (предикату). Зупинимося детальніше на характері цієї взаємозалежності.

У основі інтерпретації члена речення лежить погляд на цю синтаксичну одиницю з позиції її ролі в структурі речення. Всяке знаменне слово виступає як носій тієї або іншої синтаксичної функції в структурі речення. Ці функції типізуються, кількість їх обмежена. Синтаксичні функції слова, що типізуються, в структурі речення називаються членами речення. Синтаксичні функції членів речення є одночасно семантичними, оскільки вони экспліцируют певні типи синтаксичних стосунків, наділених певним значенням. Таким чином, член речення — синтаксична одиниця, у якій сполучені функціональний і змістовний аспекти[6; с.62].

Приведене трактування члена речення дає основу для затвердження, що усі члени речення мають релятивний характер. Так, підмет виявляє себе як член речення тільки у зв’язку з присудком, у свою чергу присудок реалізується у відношенні до підмета. Синтаксичний зв’язок між ними є не підрядним, а, як говорилося в першому розділі, взаємозалежним. Взаємозалежність компонентів характеризує предикативне відношення, яке складає ядро структури речення, що служить підставою вважати підмет і присудок головними членами речення. На відміну від головних, для другорядних членів речення характерна одностороння залежність. Їх синтаксичні зв’язки реалізуються як підрядні — доповнення і обставина залежать від присудка, утворюючи з ним дієслівне словосполучення, визначення залежить від іменника безвідносно до функції останнього і утворює з ним субстантивне словосполучення. У цих словосполученнях знаходять вираження основні граматичні стосунки, а саме об’єктні, обставинні і атрибутивні.

Член речення представлений словом, яке відноситься до одного з лексико-граматичних класів, тобто до тієї або іншої частини мови. Зв’язок членів речення з частинами мови має системний характер. Так, типовою функцією для прислівника є обставина, для прикметника визначення, для дієслова присудок. Іменник здатний виступати в ролі будь-якого члена речення, але його основні функції це підмет і доповнення. Типова функція кожної частини мови обумовлена її категоріальним значенням. У співвіднесені членів речення з частинами мови проявляється перехрещення членів речення із словосполученням, оскільки в основі підрядних словосполучень лежить граматична валентність частин мови, тобто здатність цієї частини мови приєднувати слова іншої частини мови. Компонентом змістовного аспекту члена речення є також лексичне значення. Отже, члени речення — функціонально-семантичні одиниці, які виступають як постійні компоненти структури речення, інваріантне значення яких представлене рядом варіантів [6; с.55].

Однією з чудових властивостей мови є пластичність його системи по відношенню до потреб і завдань мовного спілкування. У синтаксисі вона проявляється в можливості побудови з великого, але кількісно обмеженого інвентарю слів і на основі кількісно невеликого (порівняно із словником) набору граматичних правил практично необмеженого числа нескінченно різноманітних речень. Але якщо у бік збільшення розміру і складу структурних меж немає, то протилежно спрямована процедура згортання має межу. Такою межею є елементарне речення. Опущення в його складі якого-небудь елементу руйнує його як структурну і семантичну одиницю. Так, речення "When his wife, a tall, lovely creature in cloth of gold, had left us, I remarked laughingly on the change in his present circumstance from those when we had been medical students". (S. Maugham) досить складне само по собі, може ускладнюватися далі шляхом приєднання усе нових визначень до іменників, вступу додаткових підрядних речень, розширення існуючих груп на основі сурядних зв’язків, введення модальних слів і так далі. Нововведені елементи теж можуть ускладнюватися. Такий процес може тривати нескінченно. Проте опущення елементів, присутність / відсутність яких не впливає на структурну і семантичну закінченість частини, що залишається, може йти лише до певної межі, якою для цього речення є конструкція "I remarked on the change". Вона є реалізацією синтаксичної структури, до складу якої входить належний + простий присудок, виражений дієсловом прийменниково-об’єктної спрямованості + прийменникове доповнення об’єкту.

Структурною схемою речення є мінімальна по складу і найпростіша по граматичній будові і змісту структура речення. Конструкція, побудована за структурною схемою з експліцитною реалізацією компонентів структурної схеми, називається елементарним реченням. Це проста конструкція, що характеризується обов’язковим взаємозв’язком частин [1;с.96].

Розділ 3. Засоби вираження агенса в англійських реченнях

.1 Загальна характеристика терміну "агенс"

Агенс (від латів. agens, рід. п. agentis — діючий) — типова семантична характеристика (роль) учасника ситуації, що описується в реченні. Терміном "агенс" означають одушевленого учасника ситуації, її навмисного ініціатора, який контролює ситуацію, безпосередньо виконує відповідну дію і є "джерелом енергії" цієї дії.

У поверхневій структурі речення агенс передається через підмет (I read the note.), або доповнення суб’єкта (A note was read by me). Співвідношення семантичної ролі агенса з морфолого-синтаксичними засобами вираження не є однозначним, можна лише вказати типову схему відповідності. У номінативних мовах агенс зазвичай виражається підметом (I read the note ) або — при пасиві — агентивним доповненням суб’єкта (A note was read by me).

Роль агенса неоднорідна і може бути піддана подальшій диференціації. Так, в тих випадках, коли дія агенса породжує дію у об’єкту, агентивность може бути каузативного типу (агенскауз.) і пермиссівного (агенспермис.), наприклад: John threw the stone і John dropped the stone. Агенсакауз одушевлений об’єкт примушує інший об’єкт виконувати дію, при агенсепермис він лише дає можливість дії здійснитися, усуваючи те, що заважало іншому об’єкту зробити цю дію.

Розрізняльним показником (і одночасно проявою граматичної відмінності названих типів агенса) є можливість включення ролі інструменту в семантичну структуру речення з агенсомкауз, яка виключається у зв’язку з агенсомпермис. Наприклад: відміченість речення John threw a stone with a sling і невідміченість речення *John dropped a stone with N з інструментальною іменною групою with N. Іменна група with N з іншим ролевим значенням цілком допустима, наприклад можливість комітатива : John dropped a stone with a stick. Дієсловами з ролевою структурою, яки включають агенскауз., є дієслова to lower, to raise, to lift, to drag, to pull, to break, to open, to keep і інші. Прикладом дієслова з ролевою структурою, яка включає агенспермис., може бути to release.

Поняття "агенс" і "пациенс" спочатку сформувалися з метою відмінності морфолого-синтаксичний характеристики імені в реченні (відмінкова маркировка і синтаксична позиція) від його семантичних функцій по відношенню до предиката (розрізнення граматичного і семантичного/логічного суб’єкта). Системне уявлення про семантичні ролі було сформоване в 60-70-х рр. 20 ст. у зв’язку із створенням так званої відмінкової граматики Ч. Филмора і теорії діатез А.А. Холодовича.

3.2 Моделі експліцитності і імпліцитності агенса

Засоби граматико-контекстуального комплексу можуть виражати граматичні смисли експліцитно й імпліцитно. Експліцитний спосіб вираження має на увазі використання спеціальних граматичних маркерів: відмінкових закінчень, прийменників, суфіксів і т. д. При імпліцитному способі значення розподілені за елементами контексту і лексичної семантики слів у висловлюванні. У зв’язку з цим для визначення приналежності певного засобу граматико — контекстуального комплексу ( ГКК ) до експліцитним або імпліцитним засобам ми вводимо шкалу експліцитно — імпліцитності, на якой можна відзначити місце кожного засобу. Критерієм експліцитності — імпліцитності є приналежність засобів сфері граматичних маркерів ( умовно назвемо це формальним компонентом в тому сенсі, що цей компонент має поверхневе мовне вираження певної граматичної формою або аналітичним маркером), лексики чи контексту. Подібна шкала буде виглядати наступним чином:

Форма Лексика Контекст

ЕкспліцітнийІмпліцитний

На експліцитному полюсі знаходяться граматичні маркери поверхневої структури. На імпліцитному полюсі гіпотетично повинен знаходитися тип вираження граматичного значення, коли формальний і лексичний компонент отримують нульове вираження, і значення розподіляється між контекстуальними компонентами [9; с. 40].

У ході аналізу були виявлені такі моделі екпліцітності агенса: Агенс мети — агенс впливає на паціенс, переслідуючи певну мету:

Guillaume bent to straighten Charly’s collar.went to see her the other day, to reason with her about her Sunday morning opening time.

Агенс контакту — агенс впливає на паціенс через який-небудь вид контакту, наприклад, візуальний, слуховий, мовний:

She saw my smile and nodded cheerily.eyes tell me. nurse is trying to catch my eye.I saw his eyes twinkle.be talked over as if you were an object — Can he hear us? Do you think he understands?

`Yes. I gave him my recipe for bedtime tisane.

`It works,’ I assured him.

`I won’t tell a soul,’ I promised.

‘Oh, a rabbit. Of course. Armande gave me a sly wink.gave me another of those quizzical, mocking glances. `Does he know you’re a witch? she asked.eyes flicked towards Anouk who was still sitting at the counter with the tall chocolate glass in one hand.

Агенс об’єктних відносин — агенс впливає на паціенс, який є реальним об’єктом у просторі:

Then, reaching under the counter I pulled out a small pink box with a silver valentine bow on it. `Here. For you. My first customer.pushed the box into his hands.

`M’sieur le Cure!’ For a second he turns back, and I press a small beribboned packet into his hands. `For you. On the house. My smile brooks no refusal, and he takes the packet with bemused embarrassment. `My pleasure.answering smile, but a nod, as of one businessman to another. The coin was warm and a little sticky. He took the packet with care.shook her curly head. `He’s a rabbit,’ she said with cheery scorn. `Called Pantoufle., just as I was serving the last customer she raised her head in a kind of defiance and walked in.pats Charly’s head affectionately as he says it, and the dog gives his single, solemn bark.hand brushed mine like a cool breath.the counter I clench my fist in silent rage.IS OUR REST DAY. SCHOOL IS CLOSED AND, WHILE Anouk plays by Les Marauds, I will receive deliveries and work on this week’s batch of items.

Агенс впливу — агенс чинить тиск на паціенс:

I preached with greater severity than usual this morning, though the congregation was small. Tomorrow I’ll make them pay.

`Really, Madame, I ‘ `Call me Vianne. And I insist.WEEK, MON PERE. THAT’S ALL IT’S BEEN. ONE WEEK. BUT it seems longer. Why she should disturb me so is beyond me; it’s clear what she is.

Агенс просторових відносин — агенс впливає на паціенс через просторові характеристики:

A black cat crossed my path and I stopped to dance around it widdershins and to sing the rhyme.ladies eyed everything, giggling like schoolgirls, hesitant, delighting in their collective naughtiness.looked into the display window this morning.tried not to look at the shelves of sweets: boxes, ribbons, bows in pastel colours, sugared almonds in gold silver drifts, sugared violets and chocolate rose leaves.from the doorway to receive the congregation I catch a movement from within. Try me. Test me. Taste me.sent them both away with valentine boxes and similar expressions of bemused pleasure.CUSTOMERS YESTERDAY. TODAY, THIRTY FOUR. Guillaume was among them; he bought a cornet of florentines and a cup of chocolate.

Агенс емоційних відносин — агенс впливає на паціенс через емоційний вплив:

`You’ll like them. They’re your favourite kind.thinks I tire you. How can you bear them, with their loud voices and nursery manner? Time for our rest, now, I think.

`I like the little gingerbread house,’ he said gravely.doesn’t believe in magic,’ she said. `Tell you the truth, I wouldn’t be so sure he even believes in God.this is what Reynaud senses in my little shop; a throwback to times when the world was a wider, wilder place.wanted just such a selection, in a round box, with ribbons and flowers and golden hearts and a calling card left blank — at this the ladies turned up their eyes in roguish ecstasy, hihihihil — so that I almost missed the moment.

Агенс креативності — агенс надає дію на сапієнс шляхом його трансформації:

`And do you make them all yourself? asked Cecile, who owns the pharmacy on the main street.

Агенс ментальних характеристик — агенс впливає на паціенс за допомогою інтелектуального простору:

`A man of any age can choose his friends where he likes,’ I interrupted with some heat. `Perhaps monsieur le cure could learn a few things from Charly himself. Again that sweet, sad almost smile.them, they know not what they do. I am not kind.

У ході аналізу були виявлені такі моделі імліцітності агенса. Агенс або відсутній, або виражений не конкретним словом, що обумовлює необхідність додумувати агенс: Агенс об’єктних відносин:

One hand was drawn up against her stomach in an odd, protective gesture.

У цьому реченні агенс знаходиться в імпліціте. Необхідно додумувати, що його висловлює на основі аналізу контексту. У даному випадку — це людина.

Агенс просторових відносин:

The place is transformed; the air perfumed with bewildering scents of ginger and spices.

Вказується паціенс, місце піддалося трансформації.

Агенс не вказаний.

`Very cool, ‘ I agreed. `If you like, you and your friends can come over and help me eat it where I take it down.

Агенс креативності:

The sign wasn’t finished until about noon. Georges Clairmont came to hang it himself then, profusely apologetic at his lateness.

У першому реченні не вказується агенс. Він дається в наступному.

Агенс ментальних характеристик:

`You see, I know what wind you blew in on. I’ve felt it myself once or twice. I may be old, but no one can pull the wool over my eyes. No one at all.

Вжите негативний займенник no one, що не дозволяє точно виявити агент.

Before Christ — before Adonis was born in Bethlehem or Osiris sacrificed at Easter — the cocoa bean was revered. Magical properties were attributed to it.

`In the window. In the doorway the three others nodded shyly, pressing together as if to give themselves courage. `It’s cool. The American word was uttered with a kind of defiance, like smoke from a secret cigarette. I smiled.

`What makes you think that?

Агенс часових відносин:

It takes time, Guillaume tells me, for a newcomer to be accepted in Lansquenet.

Використовується формально підмет it, яке не виражає агенс конкретно.

…and the way the plastic folds catch the sun; I will be happy when the work is finished and the place is a bakery once more.

В даному випадку мова йде про агенс, який пов’язаний із закінченням дії, роботи, він не зазначений.

`Don’t worry, dear, at my age nothing much ends me any more. I tried to catch her thoughts, to see if she was making fun of me, but ail I felt was humour and kindness.

3.3 Висловлення агенса за допомогою займенників

Агенс в синтаксичній структурі англійського речення може виражатися таким чином. По-перше, численні випадки вживання особових займенників:

I consider.break off a piece and give it to Anouk, wiping melted butter from her chin.see his thin graceful fingers moving in the dog’s fur.

On holiday, Madame? Village etiquette allows him to ask; behind his tradesman’s indifference I see a real hunger.held out a yellow plastic glove.wiped a smudge of dirt from the bridge of her nose., Im not complaining.I didn’t really see her.cannot afford to be lenient.is why, once a week, I allow myself this one indulgence.fifty years you held all this on your shoulders in patience and strength.earned their love.look a complete urchin.winks at her.the other eye he takes in every detail, knowing there will be questions later.looks up at me, her eyes, which are the blue green of the Earth seen from a great height, shining.worked in the bakery all yesterday and today.came on the wind of the carnival.have seen carnivals before.lit a candle for every room, gold and red and white and orange.bought the paint in the general store, and with it brushes, rollers, soap and buckets.had matters of importance to consider.they fight me at every turn, like children refusing wholesome fare in order to continue eating what sickens them.

У ряді випадків для емоційного посилення автор насичує декілька речень підряд особовими займенниками, які являються агенсами, :

Are we staying? Are we staying here? I have to remind her to speak French. `But are we? Are we? She clings to my sleeve.turns towards me, and I see that he too is a stranger, with the high cheekbones and pale eyes of the North and long pianist’s fingers resting on the silver cross which hangs from his neck.smile at him; he looks away, startled, beckons the two children towards him. A gesture Are we staying? Are we, Maman ? She tugs at my arm, insistently. `I like it, I like it here. Are we staying?could see he was startled by the request — for a second I was almost certain he would refuse — one hand halfway to his hat. She said something then — I didn’t hear what it was — and I heard her laughter ringing across the cobbles. She laughs a great deal, and makes many extravagant, comical gestures with her arms.

`Well, we could do with some help here,’ I suggested. Not you, of course’ — quickly, as he began to reply.has an odd facility for acquiring helpers. Though I offered to assist her, I doubted whether she would find many of our villagers willing. And yet I saw Clairmont early this morning, carrying a load of wood, then Pourceau with his ladders.

Особовий займенник, що вражає агенс, може комбінуватися з дієсловом в особової формі і інфінітивом :

I prefer to make my own incense

Займенник третьої особи однини, якій є підметом і агенсом, використовується зі складним додатком, який виражений особовим займенником першої особи множини в непрямому відмінку і інфінітивами, які є однорідними членами, :

Також особовий займенник першої особи однини, який є агенсом і підметом, вживається з дієсловом в особової формі і дієприкметниковим зворотом :

Do not imagine, mon pere, that I spent my day watching the bakery.

Особовий займенник третьої особи однини чоловічого роду поєднується з дієсловом в особової формі і дієприкметником :

He considered us for a time, smiling.

Займенник в ролі агенса може поєднуватися з однорідними членами-присудками:

I catch her up into my arms and kiss the top of he head.smiled and kissed her solemn golden cheek.stood up and looked out onto the square, wet cobbles shining.

Особові займенники використовуються для вираження агенса-підмета у складнопідрядних реченнях:

We slept together in our clothes on the floury mattress in the bedroom with all the candles burning, and when we awoke it was morning.did not ask what was in the boxes, though he doubts such a small supply of anything would go very far in a bakery., I never did find out where she was from.

Прикладом безсполучникового речення може служити наступний приклад, в якому особовий займенник першої особи однини використовується як підмет-агенс, :

I laughed at that; I couldn’t help it.

Особові займенники використовуються в ролі агенса в безсполучникових і складносурядних реченнях:

I recognized the woman in the tartan coat from the carnival; I waved to her, but she hurried on without an answering gesture, pulling her coat protectively around her.

Також агенс представлений відносними займенниками, які приєднують підрядні означальні речення :

Even that ill tempered backbiter Narcisse, who flatly refused to dig over the churchyard last November, went over there with his tools to tidy up her garden.is a febrile excitement in the crowds which line the narrow main street, necks craning to catch sight of the crepe covered char with its trailing ribbons and paper rosettes.

Негативні займенники зустрічаються в таких контекстах:

No one looks at us.are polite, so polite; no one stares at us.

Особові і негативне займенники можуть вживатися в сурядно-підрядних реченнях як агенс-підмет:

After that no one even looked up at my window, though I counted over sixty heads — scarves, berets, hats drawn down against an invisible wind — but I felt their studied, curious indifference.

Особові займенники використовуються як агенс, будучи в безсполучниковому реченні:

I know you understand.

Агенс може виражатися комбінацією вказівного займенника і слова-заступника, що бачимо в наступному безсполучниковому реченні:

This one has given up smoking today, I knew; that one his weekly visit to the cafe, another will forgo her favourite foods.

Окрім них в реченні присутні особові і відносні займенники, які також э агенсами.

Невизначений займенник використається як агенс в такому реченні:

Anyone might have taken them for savages, dancing and screaming.

У складнопідрядному реченні підметом головного речення є особовий займенник першої особи множини, а займенниковий вислів із займенника both, прийменника і особового займенника першої особи множини в непрямому відмінку є підметом підрядного речення :

We began upstairs and worked downwards, stripping curtains and throwing broken fittings onto the growing pile in the tiny back garden, soaping floors arid making tidal waves down the narrow sooty stairway so that both of us were soaked several times through.

.4 Вираження агенса словосполученнями з іменником в якості ядра

Іменник в множині виражає агенс в наступному контексті:

Spiders scattered from under the faded canvas.

Словосполучення, де іменники є ядром і виражають агенс, були знайдені в ході аналізу практичного матеріалу. Іменник з певним артиклем представлений такими прикладами:

The vendors pack up their hotplates and awnings, the children discard their costumes and party favours. dog whines.

Іменник з певним артиклем може поєднуватися з власною назвою (назвою міста) :

The people of Lansquenet have learned the art of observation without eye contact.

Агенс також може складатися з певного артикля, прикметника і іменника :

The lenient shepherd may find his flock unruly, defiant.

У наступному реченні іменник поєднується з невизначеним артиклем і трьома прикметниками :

An elderly small featured man, wearing a felt hat rather than the round beret more common to the region, picks up the sad brown dog from between my legs with a look of polite apology.

Агенс-підмет може мати розгорнуту структуру, як в наступному реченні:

Behind her the felt hatted man with his sad brown dog in tow gave me a hesitant smile.

Агенс включає невизначений артикль, два прикметників, іменник, а також словосполучення, яке визначає іменник. Саме словосполучення включає такі елементи як прийменник, присвійний займенник, два прикметникі, прийменник і іменник.

В ході аналізу практичного матеріалу була виявлена комбінація невизначеного займенника і іменника, яка формує агенс:

Any countryman will tell you that.

Імена власні виступають також у ролі агенса. У наступних реченнях — це ім’я дівчинки :

Anouk watches, eyes wide, a yellow balloon in one hand and a toy trumpet in the other, from between a shopping basket and a sad brown dog.Anouk told me Pantoufle wasn’t frightened any more, so that was all right.

`Hello!’ shouted Anouk on the way to the door.

Також агенс виражає ім’ям хлопчика :

Pantoufle is going to help us.

Агенсом являється і ім’я дорослої людини в наступному контексті:

Reynaud gave a tight, sour smile, as if his first glimpse of my daughter confirmed every one of his suspicions about me.

Власні назви, які є однорідні члени і є агенсами, присутні в таких реченнях:

Out! Out! Out! Anouk and Pantoufle stamped and sang and the faint images seemed to grow brighter — a red stool beside the vinyl counter, a string of bells against the front door.

Імена власні і особові займенники в ролі агенса використовуються в складносурядному реченні:

Anouk found the old awning folded away in a back room and we dragged it out.made a face when she saw it.

Складнопідрядне речення, в якому підметом і агенсом є ім’я і прізвище, а також особові займенники, представлене таким прикладом:

Guillaume Duplessis wants to know if animals have souls, and weeps when I tell him they dont.

Власне імя, особистий займенник, відносний займенник використовуються як підмет-агенс в наступному безсполучниковому і складнопідрядному реченні:

Poitou sent some furniture; I saw him carrying an armchair across the square with the furtive look of a man who does not wish to be seen.

3.5 Аналіз вираження агенса в англійських реченнях на прикладі розповіді Мика Джексона "Сестри Пірс"

Для аналізу посилення вираження агенса в англійських реченнях обрана розповідь сучасного англомовного письменника Мика Джексона «Сеcтри Пірс». Вибір був зроблений не з яких-небудь особливих причин, а випадково. Слід зазначити, що в тексті на рівні окремих речень легко виявляються різні семантичні ролі агенса. При описі місця проживання головних героїнь розповіді, сестер Пірс, переважають номинативы: неживі об’єкти, від яких виходить нецілеспрямована дія. Це явища природи, вони допомагають відтворити атмосферу того місця, де живуть сестри — далеко від людей, на лоні природи. Наприклад:

But every now and again the sun cracked through the clouds, the rain abated and the wind would drop to force 5 or 6.[33; с. 202]

Every room rattled with its own individual draughts and breezes and at high tide the waves came knocking at the door.[33; с. 203]

Дії цих природних сил, які є бездушними суб’єктами, протиставляється діяльність сестер. Вони виступають як каузативні агенси, що здійснюють активні дії, спрямовані на виживання. Наприклад:

They did their best to scrape a living from the sea’s secret bounty. Six days a week they’d take their boat out and lift their nets to see what had fetched up in them. Most of what they caught they ate; the rest they hung in their smokehouse. After a few days in that black place, even the whitest flesh turned an oily yellow and began to take on the sweet reek of tar. And once a fortnight the Pearce sisters would wrap their kippers and smoked mackerel and Finny haddock in old newspaper and head into town to try and raise enough money to pay for one or two of life’s little luxuries, such as bread or salt or tea.[33; с. 205]

Відповідно, разом з каузативним агенсом, в цих реченнях виступає і патиенс. Це, наприклад, такі слова, як their boat, their nets, most of what they caught, the rest, their kippers, mackerel, Finny haddock. Оскільки головні героїні здійснюють велику кількість дій упродовж усієї розповіді, то також є велика кількість семантичних ролей — інструмент і спосіб. Наприклад:

Then she delved back in, dug down even deeper and when she finally sat back and pulled her arm out of the water she had the half-drowned man by the scruff of the neck. [33; с. 207].- спосіб.

They hung his sodden clothes by the fire and rubbed him down with an old rag of a towel.[33; с. 207]- інструмент.

Часто при описі дій сестер інструмент мається на увазі, тобто ми маємо справу з пресуппозиції, коли читач робить висновок про те, що дія виконується за допомогою того або іншого предмета, але сам предмет виступає як патиенс дій героїнь. Таким чином підкреслюється, що суб’єктами дій є вони. Наприклад:

They removed his clothes again, carried him round the back and laid him out on the same stone slab on which they prepared their haddock and mackerel. Edna sharpened her knife, cut him up the middle and Lol helped to take his insides out. They took the twine they used to mend their nets and sewed him back together.[33; с. 204]

У тексті зустрічається також і пермиссівний агенс:

Інші герої розповіді — четверо чоловіків — практично завжди грають з синтаксичної точки зору роль патиенса дій сестер. Як каузативний агенс вони виступають тільки в тих діях, які приводять їх до загибелі.

Першій чоловік, якій ледве не загинув в морі і був врятований сестрами, тікає від них і гине на тому самому березі, на який вони його витягнули.

He leapt off the sofa, headed for the door and almost ripped it off its hinges. Then he was off — out onto the beach and weaving down the shingle, tripping and stumbling in his haste to get away.[33; с. 206]

У усіх інших реченнях чоловік виступає як патиенс, і це також виражається експліцитно в тексті на лексичному рівні: as if he was a doll.

Наприклад:

They got him ashore, dropped him down on the pebbles and started pumping.Lol picked him up, threw him over her shoulder and all three of them went indoors.[33; с. 206]

Потім сестри вже цілеспрямовано топлять ще трьох чоловіків, щоб зібрати "компанію" з чотирьох чоловіків. Розташування агенсов і патенсов при цьому зберігається. Розглянемо це на одному прикладі:

The first fellow to join him was some chap from the local council who came knocking on the door to ask if they had the proper planning permission for all the sheds and home-made extensions they’d added to their house. Lol and Edna took the fellow out in their boat to show him how things looked from a distance and with one little push he was over the side. Sure enough, a day or so later, they found him washed up, not a hundred yards from where the first one came in. His spectacles were missing but his suit was more or less intact.[33; с. 207]

Як ми бачимо, в діях, які приводять цього чоловіка до сестер і до загибелі, він виступає як агенс, після зустрічі — тільки як патиенс.

Запропонований практичний приклад показує, що в тексті присутня семантика на синтаксичному рівні і що вона має певне значення для усього тексту в цілому. Ці значення допомагають створити загальну картину художнього тексту.

Висновки

. Речення — це мінімальна синтаксична конструкція, яка використовується в актах мовної комунікації, характеризується предикативністю і яка реалізовує певну структурну схему. Основна властивість будь-якого речення — предикативність, яка виражається граматично відносно підмета (суб’єкта) до присудка (предикату). Структурний, семантичний і прагматичний аспекти є основними, оскільки вони охоплюють три основні сторони знаку (а речення — знакова одиниця) — форму, зміст і вживання.

2. Одним з аспектів вивчення синтаксису є виявлення особливостей агенса. Терміном "агенс" означають одушевленого учасника ситуації, її навмисного ініціатора, який контролює ситуацію, безпосередньо виконує відповідну дію і є "джерелом енергії" цієї дії. Агенс впливає на структуру речення і, відповідно, на його сенс.

. У поверхневій структурі речення агенс передається через підмет або доповнення суб’єкта. Співвідношення семантичної ролі агенса з морфолого-синтаксическими засобами вираження не є однозначним, можна лише вказати типову схему відповідності. Роль агенса неоднорідна і може бути піддана подальшій диференціації.

4. Засоби граматико-контекстуального комплексу можуть виражати граматичні смисли експліцитно й імпліцитно. Експліцитний спосіб вираження має на увазі використання спеціальних граматичних маркерів: відмінкових закінчень, прийменників, суфіксів і т. д. При імпліцитному способі значення розподілені за елементами контексту і лексичної семантики слів у висловлюванні.

. У ході аналізу були виявлені такі моделі експліцитності і імпліцитності агенса: Агенс мети, Агенс контакту, Агенс об’єктних відносин, Агенс впливу, Агенс просторових відносин, Агенс емоційних відносин, Агенс креативності, Агенс ментальних характеристик, Агенс часових відносін.

. Агенс в синтаксичній структурі англійського речення може виражатися різноманітно. Для аналізу посилення вираження агенса в англійських реченнях обрана розповідь сучасного англомовного письменника Мика Джексона «Сеcтри Пірс». Вибір був зроблений не з яких-небудь особливих причин, а випадково. Слід зазначити, що в тексті на рівні окремих речень легко виявляються різні семантичні ролі агенса.

речення агенс синтаксичний семантичний

Список використаних джерел

I. Наукові праці:

1.Алисова Т.Б. Именные члены простого предложения и их семантические функции // Вопросы языкознания. — 1972. — № 2.

2.Арутюнова Н.Д. Проблемы синтаксиса и семантики в работах Ч.Филлмора // Вопросы языкознания, 1971. — № 1. — С. 117-124.

3.Арутюнова Н.Д. Синтаксис // Общее языкознание. Внутренняя структура языка. М.: Наука, 1972.

4.Блох М.Я. Теоретическая грамматика английского языка. — Москва: Высшая школа. — 2003. — 423 с.

5.Богданов В.В. Глубинные структуры и семантика. М., 1978. — С. 134-145.

6.Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения. Л., Изд-во ЛГУ, 1977.

7.Вайнрайх У.О. О семантической структуре языка // Новое в лингвистике, вып. У.М., 1970. — С. 163-249.

8.Гак В.Г. К проблеме семантической синтагматики // Проблемы структурной лингвистики, М.: Наука, 1972. — С. 367-395.

9.Гак В.Г. К проблеме синтаксической семантики (семантическая интерпретация «глубинных» и «поверхностных» структур) // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. М., 1969. — С.77-85.

10.Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного англ, языка. М.: Высшая школа, 1981 — 285 с.

11.Кацнельсон. С.Д. Послесловие: Семантико-грамматическая концепция У.Л.Чейфа // У.Л. Чейф. Значение и структура языка. М.: Прогресс, 1975.

12.Кошевая И.Г. Теоретическая грамматика английского языка. — Москва: Просвещение. — 1982. — 335 с.

13.Москальская О.И. Проблемы системного описания синтаксиса. М.: Высшая школа, 1981. — 173 с.

14.Общее языкознание. Внутренняя структура языка. М.: Наука, 1972. — 561 с.

15.Почепцов Г.Г. Предложения // И.П. Иванова, В.В. Бурлакова, Г.Г. Почепцов. Теоретическая грамматика современного англ. языка. М.: Высшая школа, 1981. — 281 с.

16.Соляник Н.П. Глубинно-падежный подход к анализу семантико-синтаксической структуры предложения англ. языка. Уфа, 1983.

17.Филлмор Ч. Дело о падеже. // Новое в зарубежной лингвистике, вып. 10, М.: Прогресс, 1981. — с.369-495.

18.Хомский Н. Аспекты теории синтаксиса. Пер. с англ. Изд-во Моск. ун-та, 1972. — 259 с.

19.Хомский Н. Синтаксические структуры. Сб. «Новое в лингвистике», вып. П.-М., 1962.

20.Чейф У.Л. Значение и структура языка, М.: Прогресс, 1975. — с.407-427, 432с.

21.Шевякова В.Е. Актуальное членение предложения. — М., 1976.

22.Blokh. M.Y. A Course in Theoretical English Grammar. М.: Высшая школа, 1983. — 382с.

23.Danes F. Sentence intonation from a functional point of view. // Общее языкознание. Внутренняя структура языка. М.: Наука, 1972.

24.Fillmore Ch. Types of Lexical Information. // An Interdisciplinary Reader in Philosophy, Linguistics and Psychology. Cambridge Univ. press, 1971.

25.Halliday M.A.K. Language Structure and Language Function. // New Horizon in Linguistics. Penguin Book, 1971

26.Hutchins W.J. Semantics in three formal models of language. Lingua, 1971, vol.28, №3, p. 201-236.

27.Ilyish B.A. The Structure of Modern English, Л., Просвещение, Лениград. отделение, 1971. — 365 p

28.Lakoff G. On the nature of syntactic irregularity Harvard University. Cambridge Mass, 1965, 150 p.

29.Nilsen D.LP. Toward a Semantic Specification of Deep Case. The Hague-Paris, Mouton, 1972.

30.Palmer F.R. Semantics. A New Outline. Moscow, Vyssaja skola, 1982.

31.Sweet H. A New English Grammar, Logical and Historical, Part I., Oxford, 1892; Part II, Oxford, 1898.

Джерела матеріалу дослідження

. Harris J. Chocolat. — London: Rainbow Publishing House, 2005. — Р. 428

33. Jackson M. The Pearce Sisters. // The: Brightonbook. — Brighton: Myriad Editions. — 2005. — P. 201 — 207

Довідкова література

34.Ганшина М.А., Н.М. Василевская Английская грамматика. — Москва: Просвещение. — 1964. — 341 с.

35.Иртеньева И.Ф. Грамматика современного англ, языка (теоретический курс), М., 1956, с. 143-147.

36.Каушанская В.Л., Ковнер, Р.Л., Кожевникова, О.Н., Прокофьева,Е.В., Райнес,Э.М., Сквирская С.Е., Цырлина, Ф.Я. Грамматика английского языка -Л.,1973,230с.

37.Ярцева В.Н. Лингвистический Энциклопедический Словарь — Москва: Большая российская энциклопедия, 2002

38.Curme В.О. A Grammar of the English language vols. 2,3 London — New York, 1931.

39.Zandvoort R.W. A Handbook of English Grammar, Groningen, 1948.

Додаток А

Співвідношення моделей експліцитності і імпліцитності агенса

Типи агенсаМодель експліцитностіМодель імпліцитностіАгенс мети+-Агенс кондакту+-Агенс об’єктних відносин++Агенс впливу+-Агенс просторових відносин++Агенс емоційних відносин+-Агенс креативності++Агенс ментальных характеристик++Агенс часових відносин-+

Додаток Б

Типи моделей експліцитності

Модель експліцитностіПрикладиАгенс метиGuillaume bent to straighten Charly’s collar.Агенс контактуShe saw my smile and nodded cheerily.Агенс об’єктних відносинThen, reaching under the counter I pulled out a small pink box with a silver valentine bow on it. `Here. For you. My first customer.Агенс впливуI preached with greater severity than usual this morning, though the congregation was small. Tomorrow I’ll make them pay.Агенс просторових відносинA black cat crossed my path and I stopped to dance around it widdershins and to sing the rhyme.Агенс емоційних відносин`You’ll like them. They’re your favourite kind.Агенс креативності`And do you make them all yourself? asked Cecile, who owns the pharmacy on the main street.Агенс ментальных характеристик`A man of any age can choose his friends where he likes,’ I interrupted with some heat. `Perhaps monsieur le cure could learn a few things from Charly himself. Again that sweet, sad almost smile.

Додаток В

Типи моделей імпліцітності

Модель імплицитностіПрикладиАгенс об’єктних відносинOne hand was drawn up against her stomach in an odd, protective gesture. — в этом предложении агенс находится в имплиците.Агенс просторових відносинThe place is transformed; the air perfumed with bewildering scents of ginger and spices.Агенс креативностіThe sign wasn’t finished until about noon. Georges Clairmont came to hang it himself then, profusely apologetic at his lateness.Агенс ментальных характеристик`You see, I know what wind you blew in on. I’ve felt it myself once or twice. I may be old, but no one can pull the wool over my eyes. No one at all.Агенс часових відносинIt takes time, Guillaume tells me, for a newcomer to be accepted in Lansquenet.

Додаток Г

Типи моделей імпліцітності

Модель імплицитностіПрикладиАгенс об’єктних відносинOne hand was drawn up against her stomach in an odd, protective gesture. — в этом предложении агенс находится в имплиците.Агенс просторових відносинThe place is transformed; the air perfumed with bewildering scents of ginger and spices.Агенс креативностіThe sign wasn’t finished until about noon. Georges Clairmont came to hang it himself then, profusely apologetic at his lateness.Агенс ментальных характеристик`You see, I know what wind you blew in on. I’ve felt it myself once or twice. I may be old, but no one can pull the wool over my eyes. No one at all.Агенс часових відносинIt takes time, Guillaume tells me, for a newcomer to be accepted in Lansquenet.